Голокост – це біль і страждання. Цим словом називають геноцид євреїв та інших соціальних і етнічних груп, вчинений нацистами під час Другої світової війни. Окрім євреїв, нацистський режим цілеспрямовано винищував людей з інвалідністю, пацієнтів психіатричних лікарень, радянських військовополонених, ромів та всіх, кого вважав «неповноцінними». День пам’яті заснований для того, щоб світ ніколи не забув про ці жахливі злочини, а пам’ять невинно вбитих була вшанована.
Під час Голокосту було знищено близько 6 мільйонів євреїв, що становило приблизно третину єврейського населення світу. Людей утримували в спеціальних таборах смерті, де вони ставали об'єктами нелюдських експериментів, а через катастрофічні умови проживання багато хто не доживав до страти. Найвідомішим нацистським концтабором був Аушвіц (Освенцим) у Польщі. На окупованих територіях України масові розстріли відбувалися в урочищах та ярах. Найвідоміше з таких місць – Бабин Яр у Києві, де було страчено близько 150 тисяч осіб. Сьогодні там діє Національний історико-меморіальний заповідник.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був встановлений Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Україна була однією з держав-співавторів цього документа. Щороку 27 січня світ згадує жертв цієї трагедії. У 2026 році цей день в Україні знову проходить в умовах повномасштабної війни, яку світова спільнота визнає геноцидом українського народу.
Закликаємо кожного вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх загиблих.
Виставка експонується у фоє 2-го поверху КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти".
