Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти" – комунальний навчальний заклад, що є органічною складовою системи післядипломної освіти в Україні. Академія розпочала активну діяльність у 1944 р. З того часу навчальний заклад постійно розвивається, шукає ефективні форми і методи науково-методичної роботи.

Через десятиліття суспільних трансформацій та драматичних історичних зламів працівники академії зберегли головне: відданість освітянській справі, повагу до вчителя. Тернистими освітянськими шляхами їх вели директори: В.Ф. Парой, М.С. Трофімов, Б.В. Гадзецький, О.Г. Кудрявцев, Л.М. Юрчук. З березня 2008 року колектив очолює ректор С.І.Дровозюк.

Понад 70 років діяльності на ниві освіти в академії сформувався згуртований на початку 20-х років творчий колектив. Більшість працівників академії – досвідчені науковці та методисти, здатні вирішувати найскладніші освітні завдання. В академії функціонують 5 кафедр, 18 відділів та 7 лабораторій.

Основним напрямом діяльності академії є підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Щорічно проводяться курси для понад 6500 освітян за очною, очно-дистанційною та самостійною формами навчання. Але час диктує зміни, і тому більшість курсів відбуваються за дистанційною формою навчання, відповідно і кількість вчителів підвищити професійний рівень збільшилась до 21000. Це зумовлено тим, що відбулися зміни у порядку підвищенні кваліфікації і освітня система набуває постійних змін і реформ. Академія також виконує відповідальне державне завдання – моніторинг освіти області. Заклад є одним з головних виконавців обласної цільової програми роботи з обдарованою учнівською молоддю. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.08.2021 року № 121-л в академії здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівнів за такими освітньо-професійними програмами: психологія; публічне управління та адміністрування; екологія.

В академії щорічно проводиться науково-практичні конференції, семінари, тренінги, виставки науково-методичних досягнень. Наприклад, значний суспільний резонанс мали конференції з проблем творення сучасних підручників для української школи. На сучасному етапі розвитку освіти важливого значення набуває участь академії у формуванні освітнього Web-простору області. Розширюється міжнародна співпраця. Загалом академія щорічно бере участь у реалізації Всеукраїнських та регіональних науково-методичних та навчально-виховних проектів.

Визнанням здобутків академії на загальнодержавному рівні є те, що його працівники є авторами підручників, за якими навчаються учні України. Органічний зв’язок академії з освітянами області засвідчують методисти-кореспонденти, до яких зараховуються справжні майстри педагогічної справи.

Серед методичних знахідок колективу – обласний конкурс педагогічних працівників «Творча скарбничка» та форум «Окрилені творчістю», «Школа професійної адаптації за фахом», «Дистанційна школа олімпійського резерву», «Школа інтерактивного навчання». Свої науково-методичні здобутки працівники академії презентують у періодичних виданнях та збірниках «Науковий вісник», «Освітянський вісник», «Відродження».

Академія постійно здобуває гранти обласної Ради та обласної державної адміністрації на здійснення проектів з методики використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Підсумком багаторічної творчої праці стали відзнаки академії на Всеукраїнських освітянських виставках, в тому числі вручення академії гран-прі на Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти»

З історії

9 лютого 1940 року було видано наказ № 512 Народного комісара освіти УРСР «Про організацію обласних інститутів удосконалення вчителів», педагогічний кабінет перейменовано у Вінницький інститут удосконалення вчителів.

У роки нацистської окупації інститут припинив свою діяльність. 20 березня 1944 року нацисти були вигнані з Вінниці, а вже 3 травня інститут відновив роботу. Його функції полягали у підвищенні кваліфікації вчителів та працівників системи народної освіти. «Робота ускладнювалася повною відсутністю житла як для працівників інституту, так і для вчителів − слухачів курсів, семінарів та інших заходів. Ми були вимушені шукати по місту приватні куточки для розміщення людей на ніч», − розповідає тодішній директор В.Ф. Парой.

Заклад очолював директор. Діяли кабінети: педагогіки, початкових класів, мови і літератури, математики, фізики, історії, географії та іноземних мов, у яких працювало 14 методистів. Інститут надавав необхідну методичну допомогу вчителям, забезпечував програмами,навчальною літературою. Уже протягом 1945, року різними формами перепідготовки було охоплено близько 300 освітян. Становлення інституту сприяли кафедри педагогічного інституту, найдосвідченіші вчителі шкіл області і науковці Києва.

Першим директором інституту в повоєнний час став Парой Василь Федорович, який перебував на цій посаді до 1977 року. Василь Федорович доклав багатьох зусиль до розвитку освіти області, організації методичної служби. За вагомий внесок у розвиток освіти області йому було присвоєне звання Заслуженого вчителя УРСР та нагороджено «Знаком пошани».

Заступником директора протягом 1944−1970 років працював Степанов Костянтин Іванович − «Відмінник народної освіти УРСР». У фондах державного архіву збереглися накази Вінницького обласного відділу народної освіти «Про організацію курсів підготовки керівних та педагогічних кадрів шкіл області у 1953 році». Переважно це були курси підвищення кваліфікації,які тривали один місяць. Через те, що у 50-х роках не вистачало вчителів 5−7 класів, особливо математики, української та російської мов, кращі учителі початкових класів,за допомогою кафедр педінституту проходили перекваліфікацію. В інституті були організовані очно-заочні курси, які готували для шкіл області учителів музики та співів, фізичного виховання.

Демобілізовані офіцери отримували кваліфікацію керівників допризовної військової підготовки.

Подібним чином готувалися учителі праці, малювання, працівники дошкільних закладів.

У числі перших методистів інституту працювали відомі педагоги області: Шульман Б.Х. (зав. кабінету педагогіки), Вайберг Е.Б. (зав. кабінету математики), Петриченко М.И. (зав. кабінету біології та хімії), Лиськова Г.І. (зав. кабінету початкових класів), Ружицька Н.Л. (зав. кабінету мови і літератури), Степанченко Р.Н. (зав. кабінету дошкільного виховання), Голубенко Т.Н. (зав. кабінету дитячих будинків), Євдокімова Л.І. (зав. кабінету позакласної роботи), Гудожник І.С. (зав. кабінету іноземних мов).

16 липня 1960 року на колегії Міністерства освіти УРСР було затверджено «Положення про обласні інститути вдосконалення вчителів». Документ визначав основні функції інститутів, а саме: підвищення кваліфікації працівників органів народної освіти, шкіл і дитячих установ області; розробка і удосконалення методів і форм навчально-виховної роботи в освітніх установах; вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду працівників шкіл, органів народної освіти та дитячих установ області; надання систематичної кваліфікованої методичної допомоги працівникам шкіл, дитячих установ та відділам народної освіти, систематична допомога відділу шкіл облвно; систематична допомога в роботі шкільних і районних об’єднань вчителів; допомога обласному відділу народної освіти у проведенні масових заходів.

У 1960 − 1970 роках колектив інституту поступово поповнювався новими творчими працівниками. Від 1964 до 1969 року методистом кабінету музики працював відомий український композитор, автор 598 музичних творів непересічна особистість, Родіон Андрійович Скалецький, який зробив великий внесок у розвиток музичного мистецтва Вінниччини та України. Іменем Р. Скалецького названа одна із вулиць міста.

Протягом 1970 − 2001 років в інституті працював відомий педагог Віналій Адамович Новицький, лекції якого викликали захоплення слухачів. В.А. Новицький був талановитим журналістом, у своїх статтях висвітлював актуальні проблеми розвитку освіти області, описував кращий досвід учителів, пропагував гуманістичні засади організації та функціонування освіти.

 На посаді завідувача кабінету освіти дорослих, заступника та директора інституту у 1969 − 1987 роках працював Михайло Степанович Трофімов. На базі інституту проводилися Всеукраїнські науково-практичні конференції, семінари, видавалася значна кількість методичної літератури.

Шлях від завідувача кабінету керівних кадрів,заступника директора до директора інституту пройшов Борис Васильович Гадзецький – заслужений працівник освіти. За вагомий внесок у розвиток освіти області Борис Васильович був нагороджений медалями «За доблесну працю», А.Макаренка, нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».

Протягом 1970-2002 років віддавав свою енергію освітній справі,включаючи посаду заступника директора Андрій Єфремович Пойда, нагороджений медаллю А. Макаренка, нагрудними знаками «Василь Сухомлинський» та «Відмінник освіти».

Яскраву сторінку в історії інституту вписали відомі методисти.

З середини 1980-х, на початку 1990-х років кабінет виховної роботи, який очолювала Лисенко Майя Єгорівна. Курси, які вона проводила характеризувалися високим рівнем організації, глибоким змістовим наповненням.

Значний внесок у розвиток методики викладання фізики здійснив завідувач кабінету фізики Матохнюк Едуард Харитонович. Протягом багатьох років команди юних фізиків посідали призові місця в Україні.

Завідувачем кабінету трудового навчання працював Олександр Петрович Творун. За роки його роботи область стала однією з кращих з професійного навчання учнів. В області функціонувало 22 навчально-виробничих комплексів (НВК).

Незалежна українська держава зосередила увагу на таких актуальних питаннях освітнього процесу як: забезпечення безперервності навчання педагогічних кадрів; впровадження нових педагогічних технологій, перспективного передового педагогічного досвіду; наповнення навчального процесу національним змістом; реалізації ідей гуманітаризації навчально-виховного процесу; проведення науково-дослідної роботи з проблем освіти; здійснення співробітництва в галузі підвищення кваліфікації та підготовки керівних кадрів освіти з відповідними установами зарубіжних країн.

Дух незалежності вплинув і на назву нашого закладу. У формулюванні «Інститут удосконалення учителів» педагогічна громадськість відчула ознаки неповаги до вчителя, невідповідності фактичному профілю післядипломної освіти. Як наслідок інститут отримав назву «Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників».

      Нові завдання інститут почав вирішувати під керівництвом Олега Григоровича Кудрявцева та Людмили Миколаївни Юрчук (2001 –2008). У ці роки запроваджено надання нових освітніх послуг у одержанні другої вищої освіти з психології, української та англійської мов.

З 2008 року комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія безперервної освіти» очолює доктор історичних наук, професор Степан Іванович Дровозюк. За роки його керівництва  посилився науковий потенціал нашого закладу. Сьогодні тут працюють 12 професорів, докторів наук, 30 кандидатів наук, доцентів, висококваліфіковані працівники відділів, лабораторій із великим досвідом методичної та практичної роботи.

        Рішенням 36 сесії Вінницької обласної ради 6-го скликання від 30 квітня 2015 року № 872 перейменований Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників на Комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти». Відповідно до вимог чинного освітнього законодавства заклад іменується Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти".