Слово - категорія моральна. 24 травня – День слов’янської писемності і культури

Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1096/04 від 17 вересня 2004 р.) щорічно.

Це свято має дуже глибоке коріння і пов’язане з виникненням письма в слов’янських країнах, до яких належала і Київська Русь.

Приблизною датою виникнення письма у слов’ян вважається 862 рік, коли брати-просвітителі Кирило і Мефодій створили абетку і зробили переклад Святого Писання з грецьких оригіналів на слов’янську мову. Це письмо (кирилиця), з якого згодом розвинулось і українське, є одним із неоціненних джерел духовності. Воно було створене для поширення в слов’янському світі Божого слова, утвердження християнських ідеалів.

З прийняттям слов’янами християнства на світовій арені з’явилась нова мова, яка їх об’єднувала на значній території. Згодом, завдяки діяльності Кирила і Мефодія, слов’янська мова стала не лише літургійною, а й літературною. Брати започаткували релігійну поезію, виклали основні догмати православ’я мовою, зрозумілою різним прошаркам суспільства.

Просвітницька традиція знайшла своє продовження і ствердження у Великій Моравії, Болгарії, Сербії, Україні-Русі, а далі в інших слов’янських країнах – Чехії, Польщі та ін.

Понад тисячоліття тому, за просвітницьку діяльність, Кирила і Мефодія канонізовано церквою.

Щорічне вшанування пам’яті святих Кирила і Мефодія в Україні, започатковане у 1988 р., проходить під знаком Дня слов’янської писемності.

 Підготувала: Козак О.Т.