Видатні постаті України. 14 лютого 2023 року виповнюється 130 років від дня народження Валентина Дмитровича Отамановського (1893–1964)

14 лютого виповнюється 130 років від дня народження Валентина Дмитровича Отамановського (1893–1964), українського бібліографа, історика, краєзнавця, громадсько-політичного та культурного діяча.

Дату народження подано за ЕІУ, даними Українського національного біографічного архіву; за іншими даними народився 26.02.1893 р., 27.02.1893 р.

Коротка бібліографічна довідка:

Народився 14 лютого 1893 р. в с. Яблунівка (нині Черкаська обл.) в сім’ї службовця цукроварні. Середню освіту отримав у Києво-Печерській гімназії.

1912 р. навчався в Київському ун-ті, 1913-1917 – на механічному відділенні Київського політехнічного інституту.

З вересня 1917 р. – на юридичному факультеті Київського університету.

1917 р. створив і очолював Братство самостійників, був членом Української Центральної Ради від Української партії соціалістів-революціонерів.

1918 р. у складі Студентського куреня брав участь у бою під Крутами проти більшовицьких військ.

У травні 1918 р. емігрував до Австрії і вступив до Віденського університету.

У червні 1920 р. повернувся до Києва. Очолив Тимчасовий комітет з організації Центральної Подільської книгозбірні, згодом – завідувач Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН, яка стала центром наукової та краєзнавчої роботи в краї. Організував при бібліотеці Кабінет виучування Поділля, музей друку, пункт астрономічних спостережень. Ініціатор видання та редактор 26-ти випусків «Енциклопедії Поділлєзнавства (1924-1929), один з організаторів Вінницького округового краєзнавчого товариства й Комісії для вивчення Вінниці та її околиць, Кам’янець-Подільського наукового товариства при ВУАН. Брав участь у роботі Комісії ВУАН для виучування історії західноруського та українського права та Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН.

1929 р. заарештований за сфальсифікованими звинуваченнями в причетності до «Спілки визволення України» і засуджений на 5 років ув’язнення, згодом висланий на 2 роки до Татарстану.

1946 р. захистив кандидатську дисертацію із соціально-економічної історії Вінниці XIV-XVIII ст. в Московському університеті.

1956 р. – докторську дисертацію з історії міст Правобережної України серед. XVII-кінця XVIII ст. в Ленінградському університеті.

З 1958 р. жив і працював у Харкові.

Помер у м. Харків.

Нині (з 27.01.2023 р.) одна з найбільших книгозбірень області, інформаційний, культурно-просвітницький, науково-методичний, координаційний центр для бібліотек всіх систем і відомств регіону – Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека – носить ім’я Валентина Дмитровича Отамановського.