6 січня виповнилось би 85 років від дня народження Василя Семеновича Стуса (1938 – 1985), українського поета, перекладача, літературознавця, публіциста, правозахисника, Героя України (2005, посмертно).
Земле рідна! Тобі одній
Я волів би служити до скону.
До твоїх до прийдешніх днів
Дотягнутися б хоч рукою.
(В. Стус «Вереснева земля»)
Він був людиною, що стала символом Українського Опору другої половини XX століття, ключовою постаттю духовного життя доби.
Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса – поета, особистості, громадського діяча, який не лише прожив яскраве, героїчне життя, а й зумів піднести людину до рівня її долі та покликання у слові. Його віра в моральний абсолют виявилася прозірливішою за розпачливе примирення з дійсністю багатьох із нас. Його поезія пролунала в Україні, її почули, в неї вслухаються.
За коротке життя поет, член Української Гельсінської Групи, Стус залишив 6 томів творів, більшість яких перекладено на англійську та надруковано на Заході.