Мова – душа нації
День української писемності та мови було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Сьогодні в Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність на території України мала кілька варіантів.
Одним із варіантів можна вважати писемність Північного Причорномор’я, де користувалися абеткою, ідентичною грецькій або римській (латиниці), а в східних районах (особливо у скіфо-сарматів) була своя оригінальна писемність, відома науці під назвою сарматських знаків. Ці знаки були схожі на вірменські й грузинські письмена.
Той, хто хоч раз бачив український алфавіт, помітив, що більшість його літер схожі на грецькі, але серед них є й кілька слов’янських знаків.
Слід зауважити, що одночасно з кирилицею існувала інша абетка, яка відома під назвою глаголиці й мала незвичний характер завитків.
Учені поки що не знайшли аналогів глаголиці.