24 січня 2023 року на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» у дистанційній формі відбувся І етап першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2023» у номінації «Початкова освіта».
Цього дня було проведено конкурсні випробування «Тестування» та «Практична робота». Перше конкурсне випробування передбачало комп’ютерне тестування на знання предмета і методики його викладання, друге – виконання практичних завдань у межах навчального предмета. Учасники конкурсу мали можливість продемонструвати рівень знаннєвої складової професійної компетентності та предметну компетентність.
На основі рейтингу, укладеного за загальною кількістю балів, одержаних конкурсантами під час випробувань І етапу, визначено 20 учасників ІІ етапу першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2023» у номінації «Початкова освіта».
Учасників ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології привітала голова оргкомітету Страшевська Лариса Володимирівна – заступник начальника відділу дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти управління освіти та науки Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації.
Голова журі Олександр Мудрак познайомив учасників ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології із членами журі.
Заступник голови оргкомітету Опаренюк Галина Андріївна – завідувач лабораторії біології та екології КЗВО “Вінницька академія безперервної освіти” ознайомила учасників з алгоритмом проведення олімпіади з екології.
Члени оргкомітету і журі побажали учасникам олімпіади успіхів з реалізації своїх науково-дослідницьких екологічних проєктів в мирній і незалежній Україні!
Доброго дня, шановні освітяни! Вітаємо Вас з прийдешнім Днем Соборності України!
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.
105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.
22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 24 серпня 1991-го відбулося її відновлення.
Проголошення соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій. На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить свою соборність.
Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.
Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.
Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.
Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з окупантами.
Радянська та російська пропаганди завжди нав’язували переконання, що українці діляться на «східняків» і «западенців». Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає своє майбутнє. Ця пропаганда зазнала краху.
Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки від більшовиків, зокрема, через використанням ними методів гібридної війни: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримку антиукраїнських рухів. Але також – через періодичний брак згуртованості в діях, попри спільне бажання українців жити в обʼєднаній державі. Сьогодні Російська Федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Цьогорічна кампанія до Дня Соборності України проходить під гаслом «Україна соборна. Разом до Перемоги!»
На виконання листа МОН №4/114-23 від 17.01.2023 відділ українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" надсилає для використання в роботі та розміщення на офіційних Інтернет-ресурсах інформаційні матеріали, розроблені Українським інститутом національної пам’яті до Дня Соборності України.
Додаємо посилання на сайт УІНП, за яким ви зможете знайти матеріали:
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-sobornosti-ukrayiny-2023-ta-105-yi-richnyci-progoloshennya-nezalezhnosti-ukrayinskoyi-narodnoyi-respubliky
19 січня 2023 року об 11.00 у читальній залі відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського відбувся літературно-мистецький захід «Василь Стус – постать, що єднає Україну», присвячений 85-й річниці від дня народження українського поета-шістдесятника, перекладача, прозаїка, мислителя, літературознавця, правозахисника, дисидента і члена Української Гельсінської групи, борця за незалежність України у ХХ ст. Василя Семеновича Стуса. Захід відбудеться в рамках Стусівських читань, які традиційно проходять в обласній науковій бібліотеці понад три десятиліття – в січні (з нагоди дня народження) та у вересні (в день пам’яті видатного краянина). Цього року вшанування життєвого подвигу В.Стуса співпало зі святом Водохрещення.
Лариса Сеник, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського, голова Вінницького обласного відділення ВГО «Українська бібліотечна асоціація» разом із Галиною Пасєкою, зав. відділу креативних індустрій управління культури і креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА, біля портрета поета запалили свічку пам’яті Василю Стусу й усім українцям, які віддали життя за свою Батьківщину та вшанувати хвилиною мовчання кожного, хто боровся за долю, за волю, за незалежність і свободу України, хто сьогодні загинув у героїчній боротьбі за територіальну цілісність нашої держави. У своєму виступі Лариса Сеник зауважила, що як письменник і громадянин, Василь Стус належить до духовних лідерів українського народу, важливість яких із плином часу не зменшується, а набуває все більшої ваги. Наразі, в умовах повномасштабної російської збройної агресії, його смілива поезія й незламна громадянська позиція, як ніколи, актуальна для українців.
У літературно-мистецькому заході взяли участь: Валентина Сторожук, письменниця, член НСПУ, заступник головного редактора журналу «Вінницький край», заслужений працівник культури України; Віктор Крупка, поет, літературознавець, член НСПУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури факультету філології й журналістики ім. М. Стельмаха ВДПУ ім. М. Коцюбинського; Дмитро Стус, письменник, літературознавець, редактор, кандидат філологічних наук, Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, син Василя Стуса (онлайн), письменники Вінницької обласної та міської організацій Національної спілки письменників України, освітяни, науковці, викладачі та студенти Донецького національного університету ім. Василя Стуса, Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Володимир Лазаренко та методист відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Олена Козаченко, поціновувачі Стусової поезії, журналісти, громадські діячі, представники Харківського юридичного університету МВС України, бібліотечні працівники.
Ольга Пуніна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та історії української і світової літератури ДонНУ ім. Василя Стуса, член НСПУ в рамках IV Наукової платформи «Василь Стус: Поет, Дивак і Єретик» презентувала свою книгу «Людина без шкіри. Психотип Василя Стуса». До презентації книги долучилися: Олег Соловей, доцент ДонНУ ім. Василя Стуса, співредактор «Стусознавчих зошитів», критик, літературознавець, поет; Галина Почверук, провідна наукова співробітниця Музею шістдесятництва (онлайн); Маргарита Єгорченко, дослідниця творчості Василя Стуса (онлайн); Тетяна Михайлова, наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (онлайн).
Уривки із книги «Листи до сина» Василя Стуса прочитав Михайло Крисов, актор драми ВОАУМДТ ім. М. Садовського. Завдяки його експресивному виступу аудиторія пройнялася думками й переживаннями Василя Стуса, його порадами до сина. Адже ці листи мають надзвичайну цінність для вивчення життєвого і творчого шляху поета та формування його світогляду.
Авторські вірші-посвяти поету-земляку прочитали незмінні учасники Стусівських читань на Вінниччині – Алла Боровська та Лариса Сичко. Неабияким є інтерес і сьогоднішньої молоді до особистості Василя Стуса, його творчого доробку. Це продемонструвала Віталіна Регульська, шанувальниця творчості поета, яка проникливо читала його поезію.
Віншували колядками учасників заходу народний молодіжний фольк-гурт «Рута-м'ята» Вінницької обласної філармонії імені Миколи Леонтовича (керівник Ірина Кашпрук) та вокальний ансамбль Вінницької дитячої школи мистецтв «Вишенька» «The Best» (керівник Тетяна Баб'як).
Літературний спадок Василя Стуса переосмислили у своїй музиці сучасні українські гурти, співаки та композитори. Пісні на слова поета-земляка підтримують стійкість духу в тяжкі хвилини війни. На заході Тетяна Скомаровська, співачка, бард, композитор виконала патріотичну пісню на слова Галини Рибачук-Прач, яку присвятила пам’яті Василя Стуса та всім, хто загинув у боротьбі за визволення і незалежність України.
Завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Володимир Лазаренко у своєму виступі наголосив на пасіонарній ролі життєвого шляху В.Стуса у формуванні української нації та збереженні її ідентичності. Він звернув увагу присутніх на необхідність виконання завдань Революції Гідності, назву якої визначив Юрій Сиротюк - член партії Всеукраїнського об’єднання "Свобода", який сьогодні виборює незалежність України у лавах НГУ у Бахмуті.
Захід супроводжувала книжкова виставка з фондів ВОУНБ ім. В. Отамановського (до 85-річчя від дня народження В. Стуса): «Я прийду на Святвечір між люди…» (відділ краєзнавства).
Модерувала захід провідний методист науково-методичного відділу Ольга Коновальчук.
Боротьба за Українську Самостійну Соборну державу – найбільш яскрава сторінка визвольних змагань українського народу в ХХ ст.
Українська революція 1917-1920 рр. реалізувала мрію багатьох поколінь українців про об’єднання в єдину соборну державу. Внаслідок революції, під час якої з великою силою розкрилися творчі сили, свободолюбство і національний дух українського народу, утворилися дві демократичні держави – Українська Народна Республіка (УНР) і Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Цей факт і засвідчив державне існування України.
1 грудня 1918 року представники Державного Секретаріату ЗУНР – Д. Левицький, Л. Цегельський, члени Директорії – В. Винниченко, С. Петлюра, П. Андріївський підписали у Фастові Передвступний договір про майбутнє об’єднання двох республік. Даний договір став, по суті, першим і основним актом соборності, викликав схвалення українського загалу.
3 січня 1919 року на першому засіданні Української Народної Ради одностайно прийнята Ухвала про злуку ЗУНР і УНР.
Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об’єднання УНР і ЗУНР на 22 січня. Мабуть, це було не випадково, бо вказаний день збігався з річницею історичного ІV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності.
В Акті злуки проголошувалося: «Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Республіка».
22 січня весь український народ відзначає День Соборності як шану тому визначальному Акту злуки, коли були зламані кордони між двома українськими республіками. Маємо надію, що будуть зруйновані кордони і в душах українців, й вони об’єднаються заради однієї величної мети – побудови економічно та духовно багатої, вільної і соборної України.