Участь у Навчально-методичному тренінгу для викладачів

Браніцька Тетяна взяла участь у Навчально-методичному тренінгу для викладачів/викладачок програми спецкурсу підвищення кваліфікації керівників/керівниць та педагогічних працівників/працівниць закладів освіти «Підготовка фахівців/фахівчинь до впровадження відновного підходу, посередництва, медіації та практики функціонування служб порозуміння в закладах освіти». Обсяг навчання 60 годин/ 2 кредити ЄКТС (з них 40 годин практичного навчання).

«Відновна культура важлива для того аби філософія миробудування з рівня закладів освіти поширилась на рівень громади»

Підготувала: Браніцька Т.Р.

Проведено інтерактивний методичний подіум "Інклюзивна освіта в закладах освіти" (22 травня 2023 року)

22 травня 2023 року було проведено інтерактивний методичний подіум "Інклюзивна освіта в закладах освіти" для педагогічних працівників ЗДО та ЗЗСО за участю завідувача відділу дошкільної освіти, регіонального тренера з інклюзивної освіти Молошнюк Л.В.

Підготувала: Молошнюк Л.В.

Професійна орієнтація в Новій українській школі

Україна є частиною глобального світу, нові тенденції, стрімкий розвиток інновацій та технологій, виникнення нових спеціальностей, нових форм і видів зайнятості, висувають нові вимоги до володіння знаннями, вміннями та навичками. Сьогодні ми бачимо десятки нових професій, які ще 10 років тому не можна було уявити.

Якісна професійна орієнтація неможлива без активної участі загальної середньої освіти, здобувачам освіти необхідно створювати можливості спробувати різні види діяльності.

Усвідомлений вибір професії - важливий крок до успішної особистісної та професійної самореалізації молоді, розвитку майбутньої кар’єри та життєвих пріоритетів. Починати цю роботу необхідно з початкової школи.

18 травня 2023 року на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» пройшов науково-методичний семінар «Професійна орієнтація в Новій українській школі» для керівників закладів загальної середньої освіти Вінницької області.

Мета заходу - інформування закладів загальної середньої освіти щодо отриманих результатів та можливого системного впровадження професійної орієнтації у всіх закладах загальної середньої освіти в Україні, поширення інформації про результати впровадження Всеукраїнського експерименту «Професійна орієнтація в Новій українській школі».

На семінарі виступали: Герасімова О.В., проректор з науково-педагогічної роботи КЗВО «ВАБО», Ковальчук В.І., завідувач відділу управління освітніми закладами, Петренко Ю.І., методист відділу основ безпеки життєдіяльності та охорони праці.

Про реалізацію Всеукраїнського освітнього експерименту у Вінницькій області розповідали: Довговецька Т.М., директор гімназії №5 м.Могилева –Подільського, Сташко І.В., заступник директора з навчально-виховної роботи закладу загальної середньої освіти №4 с. Гайсин, Науменко О.В., директор Махнівського закладу загальної середньої освіти Махнівської сільської ради, Пасічник О.М., заступник директора з навчально-виховної роботи Тульчинського ліцею №2, Романова Г.О., директор Вінницького ліцею №7 ім. Олександра Сухомовського.

Учасники семінару мали можливість ознайомитись з досвідом і гарними практиками експериментальних шкіл області.

В ході роботи семінару відбулось планування наступних кроків з впровадження профорієнтації в школах Вінницької області.

Всі учасники семінару отримали в подарунок від програми «EU4Skills» навчальні посібники, які мають на меті допомогти доповнити навчання у початковій та першому циклі базової школи вивченням світу професій і професійної діяльності людей.

День науки. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 145/97 від 14 лютого 1997 р.) щорічно у третю суботу травня

Україна не має жодного Нобелівського лауреата. Це при тому, що Нобелівську премію видають вже понад сто років. Ця відзнака вже багато десятиліть просто «вислизає» від України. Хоча в нашій державі народилося мінімум шестеро Нобелівських лауреатів, які, нажаль, отримали нагороду як громадяни інших держав.

Це Ілля Мечников, який народився в Куп’янському повіті на Харківщині. Він лауреат 1908 року за дослідження з імунології.

Мікробіолог Зельман Ваксман родом із Прилук на Чернігівщині, громадянин Сполучених Штатів Америки. Одержав премію в 1952 році за відкриття стрептоміцину – першого антибіотика проти туберкульозу.

Роальд Гофман із Золочева на Львівщині, професор Гарварду і громадянин США, став лауреатом у 1981 р. за розроблення теорії перебігу хімічних реакцій.

Саймон Кузнець, родом із Харкова, був удостоєний премії Нобеля з економіки (1971 р.) «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, що призвело до нового і глибшого розуміння як економічної і соціальної структури, так і процесу розвитку».

Георгій Шарпак, громадянин Франції, рівненчанин за походженням (нобеліант 1992 р.) – фізик. Його детекторні камери – унікальний світовий винахід.

Лауреатом з літератури у 1966 р. став громадянин Ізраїлю Шмуель Йозеф Агнон, що народився в Бучачі на Тернопільщині. Премія була присуджена за «глибоке оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими народними мотивами».

Наприкінці 1980-х років професор Платон Костюк був кандидатом на премію Нобеля за дослідження біофізики кальцієвих каналів. Але премію одержали англійські вчені за абсолютно таке ж відкриття. Коли трапляється неприхована упередженість, стає образливо і за такі вчинки, і за Нобелівський комітет.

У нас немає лауреатів Нобелівської премії з літератури. Але є ті, хто був надзвичайно близько до такої нагороди. Певно, найближче був Іван Франко, «справді найвизначніший письменник сучасної Європи», як писав про нього до Нобелівського комітету з Відня Йозеф Застирець. Але подання 1915 року запізнилось, наступного року Іван Франко помер.

Абсолютно реально було одержати премію Нобеля В. Винниченку за «Сонячну машину» (1927), тим більше, що його твори перекладали і п’єси ставили у відомих театрах світу. Але ні Р. Ролан, ні Г. Брандес не написали передмови до роману, що було б прямим виходом для подання на премію Нобеля.

Тодось Осьмачка у 1956 році висунув себе сам – результат відомий. Видатний учений, академік кількох академій наук Омелян Пріцак у 1966 році висував Павла Тичину і в 1970 році Миколу Бажана, але Тичину обійшли, а Бажан сам зняв свою кандидатуру, знаючи, що свого часу було з Пастернаком (Нобелівська премія як клеймо «зрадника Батьківщини»).

У 1980 році Улас Самчук також був одним із кандидатів (трилогія «Волинь»).

У 1985 році Генріх Бьолль, чий авторитет у світі був беззаперечний, висунув на здобуття премії Василя Стуса, ув’язненого на той час. Але смерть поета-дисидента 4 вересня 1985 року «зняла» цю кандидатуру.

У 1989 році після повторної публікації англійською мовою «Собору» Олеся Гончара, українська діаспора почала клопотатися про висунення автора на премію Нобеля. Ідею підтримали і в Україні, але безрезультатно.

Нині в Україні є письменники, гідні премії Нобеля. Це, зокрема, Ліна Костенко, Валерій Шевчук та інші. Перелік можна продовжити. Підростає молоде покоління. Кожної осені, чекаючи повідомлень із засідань Нобелівського комітету, сподіваємося на звістку про першого українського нобеліанта.