Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в школах у 2022/2023 навчальному році

МОН України спільно з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України підготували Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

У вступній частині методичних рекомендацій розглядаються питання:

• нормативного забезпечення освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти,
• структури 2022/2023 навчального року,
• форм організації освітнього процесу,
• наповнюваності класів, поділу класів на групи,
• оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у 2022/2023 навчальному році та психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану наведені у Додатках 1 – 16. 

У 2022/2-23 навчальному році пріоритетними напрямами освітньої діяльності є:

• продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа», впровадження у 5 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти;
• організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією російської федерації на території нашої держави;
• організація навчальної діяльності здобувачів освіти в умовах поєднання різних форм організації освітнього процесу;
• посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, просвіти з питань особистої безпеки;
• психологічна допомога учасникам освітнього процесу. 

У 2022/2023 навчальному році починається поетапне впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти, відповідно учні 5 класу переходять на нову модель навчання.

У розділі методичних рекомендаціях щодо впровадження нового Державного стандарту описується як розробляється освітня програма закладу освіти на основі Типової освітньої програми, пропонується структура освітньої програми, алгоритм розроблення навчального плану. Описується у якій спосіб модельні навчальні програми на рівні закладу освіти можуть конкретизуватись у навчальні програми предметів/інтегрованих курсів. Розглядаються питання щодо розроблення календарно-тематичного планування. Звертається увага на доцільність, задля забезпечення наступності навчання, проведення на початку навчального року діагностування націленого на виявлення рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти на рівні 4 класу. 

Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

Типові освітні програми, навчальні програми, модельні навчальні програми для закладів загальної середньої освіти розміщені на офіційному веб-сайті МОН на сторінці «Загальна середня освіта» в рубриці «Освітні програми» 

З Переліком навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» можна ознайомитися на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» 

ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році.

Джерело 

Наше найголовніше завдання: не загубити жодної дитини, жодного здобувача освіти, – Сергій Шкарлет

Сьогодні, 18 серпня 2022 року, Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет відкрив роботу Міжнародної серпневої педагогічної науково-практичної конференції «Освіта, освітяни – незламні у війні».

Один із головних заходів усіх освітян в умовах воєнного стану відбувається у форматі пленарного засідання в закладі освіти міста-героя Буча, який, усупереч активним бойовим діям, вистояв. Педагогічна науково-практична конференція має 12 локацій за тематичними напрямами.

Під час вступного слова Сергій Шкарлет подякував українським освітянам, які з першого дня війни зустріли ворога. 

«Сьогодні освіта і освітяни незламні у війні, оскільки на десятий день військової агресії рф завдяки їхній злагодженій роботі, а також ВРУ, зокрема допомозі Комітету з питань освіти, науки та інновацій, ми продовжили освітній процес. Усі українські діти незалежно від місця перебування були атестовані. Це той крок, про який хоче знати увесь світ, а саме, як це відбувалося», – зазначив Сергій Шкарлет.

Міністр зауважив, що, попри надскладну ситуацію, за останні пів року 347 тис. дев'ятикласників, 224 тис. одинадцятикласників отримали документи про освіту.

З цієї кількості 1 153 документи про здобуття повної загальної середньої освіти та 907 свідоцтв про здобуття базової середньої освіти були видані через дипломатичні установи України за кордоном.

«За два тижні, уперше з часів завершення Другої світової війни, ми, на жаль, розпочнемо навчальний рік в умовах воєнного стану. Наше найголовніше завдання – не загубити жодної дитини, жодного здобувача освіти, де б він територіально не перебував», – наголосив Сергій Шкарлет.

Міністр повідомив про розроблені моделі навчання в закладах загальної середньої освіти в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну.

За його словами, в основу моделей навчання покладено чотири можливі локації учнів: учасники освітнього процесу перебувають або повернулися на території, які істотно віддалені від бойових дій; учасники освітнього процесу є внутрішньо переміщеними особами; перебувають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях; тимчасово є за межами України.

Для двох категорій учнів – тих, які перебувають на безпечних територіях і їхнє місце проживання не змінилося, а також тих, хто є внутрішньо переміщеними особами, – пропонуються такі форми навчання: очна, дистанційна, сімейна (домашня), змішана, екстернат.

Для учнів, які перебувають за кордоном, передбачено очну, дистанційну, сімейну (домашню) форми навчання та екстернат.

Для учнів, які перебувають на тимчасово захоплених територіях або в зоні бойових дій: дистанційна форма навчання або екстернат за дистанційною формою; сімейна (домашня) форма навчання; екстернат.

Також Міністр акцентував увагу учасників заходу на нерозривності в освітньому процесі навчання з національно-патріотично виховною роботою. 

«Міністерством затверджена нова Концепція національно-патріотичного виховання та План заходів на її виконання до 2025 року. В межах цього плану якраз сьогодні на Закарпатті відбувається фінальний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Джура»,  – зазначив Сергій Шкарлет.

Закладам загальної середньої освіти МОН пропонує розпочати навчальний рік першим уроком на тему: «Ми українці: честь і слава незламним!». 

Крім того, Міністр розповів про успішне складання НМТ вступниками як в Україні, так і за кордоном.

«Майже 10 тис. учасників НМТ отримали 200 балів хоча б з одного предмету, а майже 3 тис. по 200 балів з кожного із трьох предметів.  Наші діти переконливо продемонстрували, що всі громадяни України мають володіти українською мовою та знати історію України. Пишаємося нашими дітьми! Вони, як і ми, дорослі, – незламні! Вони гідне майбутнє нашої держави!», – наголосив Сергій Шкарлет.

На завершення конференції Міністр зазначив, що завданням на цей навчальний рік є не лише чіткі кроки для успішного функціонування системи освіти України в цей надскладний період, але й для її успішного розвитку і подальшого реформування. 

Джерело 

Оновлено зміст навчальних програм ЗСО

Перегляд та оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти – це відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України.

До робочої групи, яка працювала над оновленням навчальних програм, увійшли представники провідних закладів вищої освіти, органів державної влади, депутати ВРУ, науковці, директори шкіл, учителі, а також представники громадських та неурядових правозахисних організацій, професійного середовища, засобів масової інформації. 

У навчальні програми предметів «Історія України», «Всесвітня історія» для 6 – 11 класів та інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ» (10 клас) внесено зміни з урахуванням нових історіографічних напрацювань. Запропоновані доповнення мають на меті увиразнити наскрізні лінії з минулого, які дають змогу пояснити сучасні події. Наприклад, в оновлених програмах пропонується погляд на СРСР як на державу імперського типу. Також програми орієнтують на вивчення не тільки інструментів насильства, якого в ХХ столітті зазнавали українці, а й опору йому. Частина змін у навчальних програмах спрямована на розширення просторових контекстів української історії, створення додаткових можливостей для аналогій і порівнянь. Суттєві зміни пропонуються в частині найновішої історії, насамперед подій, пов’язаних зі збройною агресією російської федерації проти України. Передбачено повний (окремим навчальним блоком) розгляд російсько-української війни, що розпочалася в 2014 році. Наголошується на геноцидних діях політичного керівництва і російського війська щодо українців, національному опорі проти агресії російської федерації та міжнародній підтримці України. Оновлено перелік термінів/понять, як-от: «присвоєння суверенітету» (у значенні привласнення, захоплення суверенітету УСРР союзним центром), «русскій мір», «рашизм»; замість вислову «політика русифікації» застосовано вислів «політика російщення», який точніше відбиває сутність явища і процесу; уточнено контекст застосування поняття «колабораціонізм».

У змісті навчальної програми предмета «Захист України» посилено військово-патріотичну складову. Програму доповнено інформацією про сучасну російсько-українську війну та Героїв цієї війни, про досвід ведення бойових дій. Також переглянуто та доповнено теми розділів з вогневої підготовки, домедичної допомоги та цивільного захисту. 

У програмі предмета «Основи здоров’я» розширено зміст першого розділу «Безпека і здоров’я людини», який вивчається на початку навчального року в кожному класі. Додано питання, що пов’язані з ризиками воєнного часу, зокрема: сигнали оповіщення населення, дії під час повітряної тривоги, обстрілу тощо, надійне і ненадійне укриття, протимінний захист та поводження з вибухонебезпечними і незнайомими предметами, надання домедичної допомоги та психологічної самодопомоги тощо.

Зміст програми з основ правознавства, громадянської освіти розширено вивченням питань, пов’язаних з правами людини, з російсько-українською війною та доповнено інформацією щодо Міжнародного гуманітарного права. 

У програмі з географії переглянуто обсяг навчального часу на вивчення країн у світлі сучасної російсько-української війни. Також у зміст теми «Країни Азії» додано інформацію про Республіку Корея, її місце у сучасній політичній карті світу, модель економіки, міжнародні зв’язки України з Республікою Корея.

Програми предметів «Зарубіжна література», «Література (молдовська та зарубіжна/румунська та зарубіжна/угорська та зарубіжна)» змінено в частині вивчення творів російських та білоруських письменників. Із змісту програм вилучено твори російських і білоруських авторів. Натомість додано твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів.

Відповідно до оновленої програми предмета «Зарубіжна література» замість російських, вивчатиметься творчість таких письменників, як Жан де Лафонтен, О. Генрі, Анна Ґавальда, У. Старк, Джон Бойн, Е. Шмітт, Йозеф Рот, А. Гранах тощо. У програму замість творів російських поетів включені шедеври світової лірики (П’єр Ронсар «До того, як любов у світ прийшла…», Р. Бернс «Моя любов…», Й.В. Ґете «До моїх пісень…», Г. Гейне «Коли настав чудовий май…», Адам Міцкевич «Непевність»). У шкільному курсі «Зарубіжна література» вивчатимуться твори письменників, які писали російською мовою, але життя та творчість яких були тісно пов’язані з Україною – М. Гоголя, В. Короленка (за вибором вчителя), твір М. Булгакова «Собаче серце» (твір вивчається за вибором учнів і вчителя). У списку творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання і уроків резервного часу) залишено для вибору вчителем твори Ільфа і Петрова («12 стільців») та А. Кузнецова («Бабин Яр»). Також визнано доцільним залишити вивчення творів кримськотатарського письменника Т. Халілова.

Із переліку рекомендованих для використання в освітньому процесі вилучено програми «Література (російська та зарубіжна)», «Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою» для 5 – 9 класів, програми з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою/з навчанням російською мовою для 10 – 11 класів, «Російська мова та література (інтегрований курс) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою» для 10 – 11 класів.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» оновленим навчальним програмам для 6 – 9 та 10 – 11 класів.

Також Міністерством було затверджено типові освітні та навчальні програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, у яких оновлено зміст у частині питань цивільного захисту, поводження з вибухонебезпечними предметами, у зв'язку з масовим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22).

Джерело 

Вінниччина: скільки закладів освіти готові до очного навчання

На Вінниччині з 865 обстежених закладів освіти до очного формату навчання готові або обмежено готові 447.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов під час наради у Вінницькій ОВА, передає пресслужба МОН.

Усього ж на Вінниччині працюють 1 482 заклади освіти.

Повідомляється, що підготовлено 112 захисних споруд цивільного захисту, 242 найпростіших укриття, 93 укриття інших суб’єктів господарювання.

До 19 серпня планують завершити більшість обстежень.

Також Шкуратов поділився всеукраїнською статистикою. За результатами перевірок спеціальних комісій, 36% закладів освіти готові до початку нового навчального року. Проте цей показник варіюється від 20% до 70% у різних регіонах.

Харків та Миколаїв почнуть навчальний рік дистанційно.

У Києві, Житомирі, Луцьку, Хмельницькій, Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській, Черкаській, Одеській, Чернівецькій і Полтавській областях готують укриття, проте деякі школи почнуть навчання онлайн. У закарпатських закладах освіти хочуть використовувати сталеві укриття.

Також міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що станом на 1 серпня до офлайн-навчання підготовлені 30% шкіл.

Окрім того, лише 11% закладів освіти мають власні захисні споруди цивільного захисту, тому основна частина учасників освітнього процесу ховатимуться в найпростіших укриттях.

Раніше міністр освіти і науки Сергій Шкарлет заявляв, що рішення про очне чи дистанційне навчання в школах залежатиме від місцевої влади.

Також він сказав, що якщо в укриттях бракуватиме місця, школярі можуть навчатися в кілька змін. Окрім того, за його словами, для учнів, батьки яких не пускатимуть їх у школу, будуть створювати окремі дистанційні класи.

Також МОН збирає заявки на забезпечення шкіл роутерами та іншою технікою для проведення інтернету в укриттях.

Освітній омбудсмен повідомив, що навіть у разі очного навчання керівник школи може дозволити вчителям працювати з-за кордону.

Джерело