20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні

Люди з високим духовним світом віддали життя за всіх, хто хоче жити по совісті, віддали життя за цивілізаційний вибір України.

Уста говорять: «він навіки згинув!»

А серце каже: «ні, він не покинув!»

Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?

Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,

Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Вічна пам'ять і слава героям Небесної Сотні!

Слава Україні!

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний Герб України

НАЦІОНАЛЬНИЙ СИМВОЛ УКРАЇНЦІВ

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою  Державний  Герб  України.

Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба.

Зображення герба мало розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Документ також мав додаток, в якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба  із вказаними пропорціями щита і тризуба.

Від початку затвердження Тризуб вважався малим гербом України, головним елементом великого герба. Конституція України у Статті 20 містить тезу, що Тризуб є головним елементом великого Державного Герба України.

Що символізує Тризуб? Для українців в усьому світі Тризуб символізує нерозривний зв’язок із Вітчизною. У різні періоди історії наш Тризуб ставав символом боротьби за незалежність.

У давні часи він використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з I століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II століття.

Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу). Відомий дослідник Тризуба В. Січинський навів у своїй книзі перелік трактувань Тризуба, що існували в середині XX сторіччя.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходили на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. За матеріалами енциклопедії: посли київського князя Ігоря (912 – 945 рр.) при укладанні договорів із візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980 – 1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.

Його можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському, його зображення знайдено на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св. Еріка у Швеції та ін.

Тризуб на час прийняття Руссю християнства був настільки популярним, що хрест довелось об’єднати з ним в один знак, для сприймання широкими верствами народу. Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт, на маківках Володимирського собору (де тризуб уже ледь помітний).

    Державний  Герб – це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне чи кольорове зображення окремих фігур виражає коло певних ідей політичного характеру та символізує суверенітет держави.    

16 лютого 2023 року завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук професор Олександр Мудрак взяв участь у засіданні Галузевої експертної ради

16 лютого 2023 року завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук професор Олександр Мудрак взяв участь у засіданні Галузевої експертної ради (ГЕР) галузі знань 10 “Природничі науки” Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

На засіданні ГЕР було розглянуто акредитаційні справи Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Національного університету “Києво-Могилянська академія” освітніх програм для першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

У Києві відбулись Х Бандерівські читання на тему «Філософія української перемоги. Візія Великої України»

10 лютого онлайн відбулись Х Бандерівські читання на тему «Філософія української перемоги. Візія Великої України». Захід був присвячений тим, хто своє життя поклав за Велику Україну та заради нашого майбутнього. Подія відбулась у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності та за технічної підтримки компанії IQConference.

Х Бандерівські читання витворені у фронтових умовах. Засновник та частина учасників тримали включення з фронту. У цей день захисники взяли на себе ще один обов’язок. Для нас вони розмірковували про те, як облаштувати Україну після перемоги, які геополітичні завдання перед нами постають та як посприяти утворенню національних держав на рештках російської імперії.

Серед військових, що взяли участь у події завдяки включенням та офлайн:

• Юрій Сиротюк – солдат-гранатометник у складі 5 Окремого штурмового полку, засновник Бандерівських читань;
• Олег Тягнибок – майор ЗСУ, голова Всеукраїнського об’єднання “Свобода”;
• Андрій Тарасенко – військовослужбовець ЗСУ, голова політичної партії «Правий Сектор»;
• Богдан Галайко – молодший сержант ЗСУ, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті;
• Михайло Галущак – військовослужбовець ЗСУ, кандидат історичних наук;
• Богдан Бутковський – військовослужбовець ЗСУ, депутат Тернопільської обласної ради.

Відтак слухачі цієї безпрецедентної візіонерської події почули доповіді від вояків, науковців, студентів та пасіонаріїв.

Учасників заходу привітали:

• Олег Медуниця, голова ОУН (б),
• Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук,
• Михайло Головко, голова Тернопільської обласної ради, кандидат економічних наук,
• Ігор Пошивайло, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Під час першої частини доповідачі зосередилися на змістових засадах філософії української перемоги. Окрема увага була зосереджена на впливові московсько-української війни 2014–2023 рр. на трансформацію українського націоналізму – Олександр Сич, доктор політичних наук, професор кафедри ІФНТУНГ, професор кафедри Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, голова Івано-Франківської обласної ради. Також на фактори дестабілізації і стабілізації національного буття для України, спричинені війною у виступі Петра Іванишина, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, секретар Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова.“Перемога української мови за невидимими законами Духу творила і творить перемогу нашої нації…”, – вкотре зауважила Ірина Фаріон, доктор філологічних наук, професор катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Відбулися дві світоглядові дискусії.

У блоці “Україна після перемоги: план внутрішніх перетворень” учасники розглянули питання післявоєнної відбудови України: внутрішньополітичні перетворення, які держава має пройти для встановлення балансу соціальної і національної справедливості, а також кроки, що дозволять створити сприятливий економічний клімат. Крім того – механізми залучення мільйонів українців, що виїхали закордон, до творення міждержавної політики та збереження національної пам’яті.

З метою  участі працівників академії у виконанні «Обласної комплексної програми національно-патріотичного виховання 2021-2025 рр.» до цього блоку долучилися з питаннями освіти працівники відділу українознавства завідувач відділу українознавства Володимир Лазаренко та методист відділу українознавства Олена Козаченко, оскільки питання винесення української літератури та історії України при складанні ЗНО за вибором, є злочином у воєнний час, в якому Україна перебуває майже рік. Українська мова, українська література, історія України – це дисципліни, на яких формується свідомість та ідентичність особистості, громадянина України.

У блоці “Світ з Великою Україною і без Росії: нові перспективи” йшлось про наступне: як спонукати західних союзників прийняти нашу ідею розпаду Росії на національні держави як обов’язкову умову української перемоги у війні? Як США і решта Західного світу ставитимуться до України, яка перемогла у війні: держави з понад мільйонним військом, великою кількістю західного озброєння і суттєвим авторитетом щонайменше на регіональному рівні? Чи не будуть вони налаштовані вороже до свого потенційного конкурента? Як у разі вступу України в ЄС нейтралізувати політику вивищення прав меншин над більшістю? Зокрема у боротьбі за повне скасування московської ідеологічної присутності в Україні, позбувшись їхнього язьїка, літератури, інтерпретації історії і церкви. чи отримає кремль достатню підтримку від Китаю, Ірану і Північної Кореї для того, щоб витримати протистояння із Заходом?

“Час Великих викликів потребує Великих Людей. Великих Людей народжують Великі Ідеї і Чини. Степан Бандера є уособленням Великої Ідеї і Чину. Ідеї українського націоналізму. Ідеї Вищої за власне життя.

В ім’я життя Нації і Держави. Щороку з часу революції Гідності ми проводимо Бандерівські читання як світоглядний Майданчик Синергії людей Ідеї та Чину. Людей, які знають що націоналізм – це природній імунітет нації, життєвонеобхідний для захисту, збереження та утвердження Державності та Нації.

Але тепер, в умовах екзистенційного бути чи не бути, цього замало. Україна має не просто зберегтися і вижити, Україна має стати Великою. Моральним лідером світу, геополітичним гравцем”, – підсумовує мету заходу засновник Бандерівських читань, захисник Бахмута у складі 5-го окремого штурмового полку ЗСУ Юрій Сиротюк.

В рамках національно-патріотичного виховання свідомої молоді був проведений  Конкурс есе для молоді «Філософія української перемоги. Візія Великої України». Також під час Х Бандерівських читань відбулось нагородження переможців цього конкурсу.

У конкурсі взяли участь 58 візіонерів. Гранатометний взвод 5 Окремого штурмового полку забезпечив призовий фонд для трьох лавреатів у розмірі 22 тисяч гривень. Найкращі 13 есеїв увійшли до збірника Бандерівських читань.

Наприкінці події відбулась презентація збірника наукових робіт та есе. До нього увійшли найпотужніші візіонерські праці.

Усі охочі можуть придбати збірник. Умови тут https://tinyurl.com/2cyarrw3

Всю подію можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/O_MQOI9yUIU

Детальнішу інформацію можна переглянути на блозі відділу українознавства за посиланням http://ukrayinoznavstvo.blogspot.com/або на сайті Недержавного аналітичного центру Українських студій стратегічних досліджень за посиланням https://ussd.org.ua/tag/banderivski-chytannya/