Сьогодні, 27 вересня 2022 року, відбулася щорічна «Вереснева феєрія дошкілля Вінниччини»

27 вересня 2022 року Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» гостинно зустрічав своїх хороших друзів – працівників закладів дошкільної освіти, щоб разом відзначити Всеукраїнський день дошкілля.

Із вітальним словом до колег звернулася Галина Колосінська, методист відділу дошкільної освіти КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», побажавши цікавої плідної роботи. Маленький вихованець ЗДО № 39 Вінницької міської ради Тимофій Вознюк виступив із патріотичним пісенним відеопривітанням.

Вереснева феєрія дошкілля Вінниччини стала вже нашою доброю традицією. Це свято було започатковано Іваницею Галиною Афанасіївною. Світлій, добрій пам’яті про неї присвятила свій виступ Галина Тарасенко, професор кафедри екології, природничих та математичних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», доктор педагогічних наук, професор. Галина Сергіївна згадувала, якою працьовитою, сповненою творчого запалу, людяною і скромною була наша колега. Кожен мав свій вектор стосунків з нею, але всі переконувалися, що у своєму житті вона завжди керувалася правилом: «Дивись не забудь: людиною будь!». Іваниця Г.А. була науковицею, дослідницею, креативною натхненницею учителів та вихователів, активною учасницею провідних освітянських форумів. Важливою площиною її діяльності було невтомне підручникотворення. Її підручники, посібники, творчі зошити – це багата спадщина для сучасних і майбутніх учителів. Вона глибоко розуміла суб’єкт дисципліни, мала надзвичайну здатність до емпатії, ідентифікації, бачила світ очима дитини. Галина Афанасіївна упроваджувала ідею дитиноцентризму ще задовго до того, як розпочалася реформа Нової української школи. Новаторські ідеї Іваниці Г.А. стали вагомим вкладом у розвиток дошкілля, вона була провідцем інтеграції різних видів діяльності як методу формування готовності дитини до школи, аби «місточок переходу до шкільного життя був гладенький». Зоря Галини Афанасіївни, що сяяла на випередження часу, не згасла, вона тільки набирає силу світла, бо його джерелом була любов – до дітей, колег, до справи свого життя.

До учасників зустрічі звернулася Ольга Рябоконь, проректор з науково-педагогічної роботи КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», кандидат географічних наук, доцент. Ольга Володимирівна наголосила, що працівники закладів дошкільної освіти завжди, попри найважчі обставини, поруч зі своїми вихованцями; вони самовіддано працюють задля навчання, виховання і захисту маленьких українців. Побажала колегам, щоб усі їхні задуми і мрії обов’язково здійснилися, і додала: «Ми впораємося з усіма викликами. Ми разом, і це – головне!».

У другій частині заходу кожен учасник міг відвідати різні тематичні секції:

• «Болдеринг як засіб зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку», спікер – Дарина Ковальчук, вихователь-методист ЗДО № 35 Вінницької міської ради;
• «Медіаграмотність і критичне мислення в закладі дошкільної освіти», спікер – Лариса Гаріпова, директор ЗДО № 6 Вінницької міської ради;
• «Використання лепбука в освітньому процесі закладу дошкільної освіти», спікер – Тетяна Мантак, завідувач відділу дошкільної освіти КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»;
• «Вчимося ставити запитання», спікер – Галина Колосінська, методист відділу дошкільної освіти КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»;
• «Ключові уміння ХХІ століття», спікер – Ольга Рябоконь, проректор з науково-педагогічної роботи КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», кандидат географічних наук, доцент.

Дякуємо усім за співпрацю, підтримку. Чекатимемо на нові зустрічі! Вони неодмінно будуть! Як неодмінно будуть перемога й мир!

Наші діти пишуть про війну…Продовжуємо презентувати кращі твори переможців конкурсу. День четвертий. Знайомтеся!

         Конкурс творчих робіт у форматі віршів або есе серед учнів 5-11 класів, присвячений вшануванню пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України “Пам’ять про Вас не згасне в наших дитячих серцях”.

          Продовжуємо презентувати кращі твори переможців конкурсу. День четвертий. Знайомтеся!

          Демченко Софія Вікторівна, учениця 7 класу Чечельницького ліцею.

СКОРБОТНА ДУМА МАТЕРІ

Прокинься,  любий,  я тебе благаю.

Навіщо очі ти свої стулив?

Чому війна маленьких забирає?

Він не згрішив, він просто собі жив.

Було так страшно: літаки  летіли,

Гармати били й руські скрізь були,

Тебе я, пригортаючи щосили,

Хотіла врятувати від біди.

Але війна проклята та безжальна.

Хтось скинув бомбу, чувсь ракетний гул…

Коли прокинулась, була жива в лікарні.

А ти, синочку, де ж ти, любий, був?

Тебе нема. Чому тебе не буде? 

Ти завинив? Ти ж чисте янголя…

Ти порохом  розсіявся  усюди,

Тебе забрала матінка земля.

А я жива, як жити буду, милий, 

Із думкою, що я без вороття

Так важко віддала землі в могилу

Прекрасне, миле, дороге дитя?!

Прости дорослих, незабутній сину,

Які забули, що то Божий страх.

Ми відвоюєм, вернемо Вкраїну,

Про тебе ж пам'ять житиме в віках.

Сини України

Та не кажіть мені нічого! Не вірите, та й годі, але вони живі! Так, незалежно від нашої волі й прагнення, в уяві проростає надія віри в день прийдешній – мирний, без сирен.

Вона питає у справедливості:

– Чому?

Десь там за обрієм вечора плаче небо, але немає ознаки повені сліз, нема й не буде! Благаємо! Мама своєю тишею виходить щовечора проводжати ключі лелечі. Вірить, чекає.

Питає вона у справедливості:

– Чому?

– Синочки мої, серденьки мої, де ви є тепер?, — пересохлі уста промовляють до неба, і мамині очі в цю мить ловлять політ лелек, які покидають село дитинства її синів.

Питає вона у справедливості:

– Чому?

Протиріччя, яке неможливо усвідомити: лелеки – на захід, сини – на схід. Вона, проводжаючи лелек поглядом, цілувала небо, перехрестивши політ, не плакала, поки могла чути: курли, курли, курли...

Вона питає у справедливості:

– Чому?

Лише, коли вони зникли за обрієм села, непрохано зросилися очі солоною сльозою. А душа, так їй хоч менше болить, шукає прихистку там, де його не віднайти. Ніч падає на плечі, осінній вітер поріг застеляє ковдрою із листя калини. Ні ступити, ні поворушити. Було літо без літа!

Питає вона у справедливості:

– Чому?

І не кажіть їй нічого. Помовчіть, потерпіть, а вона, вона... Нехай вона розправляє свої крила, нехай вірує, що лелеки її віднесуть на схід до синів.

Питає вона у справедливості:

– Чому?

Не може вона усвідомити, що лелекам — на захід, а їй — на схід. Не може вона збагнути, чому колись град міг побити врожай огірків, помідорів, чи полуниць, а тепер гради вибивають Бучу, Ірпінь, Маріуполь, Ізюм, Харків…

Питає вона у справедливості:

– Чому?

Отак і закінчилося літо без літа, і немає значення для наших очей мовчання ночей.

Питає вона у справедливості:

– Чому?

Ось і ніч. Мама уві сні синів стрічає, і як не намагається місяць стримати її, вона всеодно не відпускає сон, благає побути іще хоч трішки. Її очі горіли, неначе вогонь на полонині стежок Всесвіту, проте ніч хизувалася із неї, як деякі із нас, бо було їм байдуже.

А Мама питає у справедливості:

– Чому?

Та не кажіть мені нічого! Не намагайтеся зберегти мамині квіти, якими вона благословляла синів, передавала частинку свого серця дітям, як оберіг, лелеками й дощами осені без осені.

Питає вона у справедливості:

– Чому?

Мама є із своїми синами! Так вона є – Мама синів України. І не питайте. Вони будуть вічно жити!

Сини України!

24.09.2022

©Петро КУХАРЧУК,

доцент кафедри управління та адміністрування

КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»,

кандидат наук з державного управління, доцент

Запрошуємо на щорічну «Вересневу феєрію дошкілля Вінниччини» 27 вересня 2022 року

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» запрошує працівників закладів дошкільної освіти разом відзначити Всеукраїнський день дошкілля. 

Дата проведення: 27 вересня 2022 року.

Початок: 10.00.

Посилання: з ПК https://meet.google.com/ghr-oqzj-pug

               з телефона ghr-oqzj-pug

Програма ознайомитися

Секції-майстерні

Чекаємо на зустріч із вами, шановні колеги!