26 листопада – День пам’яті жертв Голодомору

Знати – щоб не повторити!

Щороку четвертої суботи листопада в Україні відзначають

День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

Маловідомі факти про голодомор

На думку більшості істориків, причиною виникнення в Україні та інших частинах СРСР голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку проводила комуністична влада.

Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померло, за уточненими даними, від 3 до 3,5 мільйона людей.

Понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-33рр. геноцидом української нації. Однак це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків.

Геноцид

2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За законом, публічне заперечення Голодомору вважається протиправним.

Голодомор визнали геноцидом українців 23 держави: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, а також Ватикан як окрема держава.

У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор названо «жахливим злочином проти народу України та людяності ».

Географія голоду

Найбільше українців загинуло у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Одеській областях та в Молдові, яка тоді була у складі УРСР.

Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% - росіянами, 1,4% - євреями, 1,1% - поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.

Саме слово «Голодомор» вперше з’явилося в друкованих працях українських емігрантів у Канаді та США в 1978 році.

24.11.2022 р. працівники КЗВО «Вінницька академія безперевної освіти» прийняли участь у теоретично-практичному семінарі "Основи кібербезпеки: кібергігієна та методи викладання"

24.11.2022 р. науково-педагогічні та педагогічні працівники КЗВО «Вінницька академія безперевної освіти» прийняли участь у теоретично-практичному семінарі "Основи кібербезпеки: кібергігієна та методи викладання". 

Семінар було організовано представництвом фонду цивільних досліджень та розвитку США із командою експертів з кібербезпеки, які розробили курс "Основи кібербезпеки для школярів" для учнів 1-11 класів, складається з 5 модулів і включає в себе 33 навчальні анімовані модулі. 

24.11.2022 о 18:00 - ЗУСТРІЧ З ТОМАСОМ ВЕБЕРОМ ЗАСНОВНИКОМ ІНСТИТУТУ НЕЙРОПСИХОЛОГІЇ

Шановні студенти, колеги!

У Вас є унікальна можливість зустрітися з Томасом Вебером засновником  Інституту нейропсихотерапії (Vienna – Austria) та методу Травмафокус. Зустріч відбудеться 24.11.2022 о 18:00 за посиланням: https://meet.google.com/haf-wkmk-srk

Мета зустрічі: дізнатися про особливості роботи у сфері терапії травм, психотерапії болю тощо.

Ви маєте можливість очного спілкування, під час якого можете задати актуальні питання.

Травмофокус  (TF) - нейропсихотерапевтичний метод  ефективний при  психічних травмах та їх наслідках, стресових, соматичних розладах і хронічних больових синдромах.

Метод ТF терапії запускає регуляцію стресу, травми і болю безпосереднього у мозку і в тілі без залучення свідомих спогадів.

Зустріч відбудеться в рамках навчальної дисципліни «Психологічна реабілітація» (міжнародна мобільність).

21 листопада - НЕВІДОМЩЕНА ТРАГЕДІЯ

Альманах визначних подій

21 листопада - НЕВІДОМЩЕНА ТРАГЕДІЯ

21 листопада 1921 року більшовики розстріляли під селом Базар 359 полонених українських вояків.

В історії кожної країни є героїчні сторінки, про які згадують нащадки, про які пишуть письменники, на яких виховують молоді покоління. Є такі епізоди й в українській історії. Один із них стався 1о1 рік тому під час Другого зимового походу армії УНР у селі Базар (нині Житомирщина), де червоноармійці Григорія Котовського розстріляли 359 українських вояків. У радянських публікаціях на цих подіях лежало табу, але завдяки емігрантській літературі, яка зберегла спогади учасників того походу, пам’ять про загиблих патріотів живе.

1921 року на українських землях діяло близько 40 тисяч повстанців, підтримуваними селянами, невдоволеними ленінською «продрозверсткою».

… До розстрілу більшовики підготувалися заздалегідь. Під селом Базар за наказом червоноармійців селяни викопали велику і глибоку могилу, яку під час розстрілу оточили «червоні». Вони мали розганяти селян, які на звістку про розстріл сходилися з навколишніх сіл і хуторів.

Першу партію засуджених на розстріл повстанців вивели 21 листопада. Приречених вояків вишикували перед могилою та запропонували покаятися та перейти на бік червоних. Але слово взяв козак Степан Щербак, який заявив: «До вас служити не підемо. Стріляйте. Український народ вам цього не пробачить». Після цих слів вояки почали співати «Ще не вмерла Україна…». Як згадують очевидці, розстріл, який вели з двох кулеметів «Льюїс», тривав усю ніч.

Після страти більшовики наказали селянам закопати розстріляних українців і ні в якому разі не ставити хрестів і не насипати могил. Тож місце поховання повстанців забули на довгі десятиліття. Але учасники, яким вдалося врятуватися з того пекла та вибратися за кордон, у своїх спогадах увічнили Базарську трагедію.

У відомому романі Юрія Винничука «Танго смерті» головні герої – четверо синів вояків армії УНР, розстріляних під Базаром: українець, поляк, єврей і німець. Що цікаво, всі львів’яни.

Роман Коваль на початку нашого століття відшукав в архіві Служби безпеки України список розстріляних, який опублікував у книзі «Рейд у вічність».

Розстрілявши українських повстанців у селі Базар, більшовики приклали всіх зусиль, щоби про цю трагедію нічого не знали їхні нащадки в радянській Україні.