Курси підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури з методики викладання футболу в умовах сучасної школи

На виконання Договору про взаємодію Міністерства освіти і науки України та Федерації футболу України щодо розвитку шкільного футболу в загальноосвітніх навчальних закладах України в 2020–2025 роках на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» за сприяння обласної асоціації футболу було проведено курси підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури з методики викладання футболу в умовах сучасної школи відповідно до Концепції «Нова українська школа» та в контексті вимог щодо підготовки фахівців масового футболу за програмою «D-диплому» Української асоціації футболу. Важливим аспектом цієї роботи є поглиблення знань, практичних умінь та навичок у методиці викладання футболу відповідно до вимог діючих навчальних програм з фізичної культури (модуль Футбол) для закладів освіти. Особлива увага на курсах підвищення кваліфікації приділялась вивченню інноваційних методичних прийомів навчання, розвитку і виховання учнів.

Слухачі курсів, які успішно склали заліки, отримали від Української асоціації футболу «D-диплом» та «D-ліцензію» на право здійснення навчально-тренувальної діяльності з футболу.

Завантажити дипломи

01.11.-04.11.2022 року відбулися курси підвищення кваліфікації асистентів вчителів

Швидко і результативно пройшло підвищення кваліфікації! Змістовно, насичено, сучасно і доступно! Асистенти вчителів взяли активну участь у інформативних вебінарах, онлайн презентаціях, чат консультаціях, які проводили викладачі та методисти Академії.

Велика їм подяка!

Слухачі курсів

День української писемності та мови - 9 листопада

Мова – душа нації

День української писемності та мови було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Сьогодні в Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність на території України мала кілька варіантів.

Одним із варіантів можна вважати писемність Північного Причорномор’я, де користувалися абеткою, ідентичною грецькій або римській (латиниці), а в східних районах (особливо у скіфо-сарматів) була своя оригінальна писемність, відома науці під назвою сарматських знаків. Ці знаки були схожі на вірменські й грузинські письмена.

Той, хто хоч раз бачив український алфавіт, помітив, що більшість його літер схожі на грецькі, але серед них є й кілька слов’янських знаків.

Слід зауважити, що одночасно з кирилицею існувала інша абетка, яка відома під назвою глаголиці й мала незвичний характер завитків.

Учені поки що не знайшли аналогів глаголиці.

9 листопада - ПОЧАТОК БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Альманах визначних подій

9 листопада

ПОЧАТОК БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

9 листопада відзначається 46-річчя заснування Української гельсінської групи.

Українська гельсінська група – це перша легальна правозахисна організація в Українській РСР, яка відіграла одну з ключових ролей у національно-визвольній боротьбі українського народу, розпочала ненасильницький, легальний і правовий шлях у здобутті Україною незалежності, становлення демократії, поваги до прав людини.

Історична довідка:

У середині 1970-х років політичне протистояння між СРСР і країнами Заходу досягло такої гостроти, що загрожувало перерости у світову війну. У зв’язку з цим 32 країни Європи (окрім Албанії), США, Канада та СРСР після тривалих переговорів 1 серпня 1975 року в місті Гельсінкі підписали Прикінцевий акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі.

Гельсінським актом було остаточно закріплено кордони, які склалися в Європі внаслідок Другої світової війни. Крім того, СРСР зобов’язався дотримуватися гуманітарної частини Прикінцевого акта, зокрема, прав людини в межах Загальної декларації прав людини ООН від 10 грудня 1948 року, її статті 19:

«Кожна людина має право на свободу переконань і вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів».

Передбачалося, що виявлення фактів переслідування людей за переконанням викликатиме юридично обґрунтовані претензії інших сторін і не буде трактуватися як втручання у внутрішні справи країни. Прикінцевий акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі прирівнювався до національного законодавства. Його підписання Радянським Союзом відкривало юридичні підстави легально і цілком законно боротися з порушеннями прав людини в умовах тоталітарного режиму.

Легальну правозахисну організацію в Україні створено з ініціативи письменника і філософа Миколи Руденка, генерала радянської армії Петра Григоренка, хіміка Оксани Мешко, письменника-фантаста Олеся Бердника, юриста Левка Лук’яненка.

Членами-засновниками стали також мікробіолог Ніна Строката, інженер Мирослав Миронович, історик Микола Матусевич, учитель Олекса Тихий, юрист Іван Кандиба.

9 листопада 1976 року вони підписали Декларацію Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод і Меморандум № 1.

Саме цей день символічно вважається датою заснування Української гельсінської групи.

7 липня 1988 року Група трасформувалася в Українську гельсінську спілку, яка дала поштовх створенню першої політичної партії в Україні.