Визначено номінації конкурсу «Учитель року» на 2024–2028 роки

Наказом Міністерства освіти і науки України визначено номінації, у яких буде проведено всеукраїнський конкурс «Учитель року» протягом найближчих п’яти років.

2024 рік:    «Географія», «Образотворче мистецтво», «Українська мова та література», «Фізика»;

2025 рік:    «Зарубіжна література», «Історія», «Трудове навчання», «Хімія»;

2026 рік:    «Іноземна мова (англійська)», «Громадянська освіта», «Математика», «Початкова освіта»;

2027 рік:    «Біологія», «Захист України», «Інформатика», «Українська мова та література»;

2028 рік:    «Музичне мистецтво», «Здоров’я, безпека, добробут», «Основи правознавства», «Фізична культура».

Завершився ІІІ етап першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2023» у номінації «Захист України» (16 лютого)

16 лютого 2023 року на базі комунального закладу «Вінницький ліцей №23» у дистанційній формі відбувся ІІІ етап першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2023» у номінації «Захист України».

Конкурсанти змагалися у випробуванні «Урок». Теми конкурсних уроків було обрано відповідно до оновленої навчальної програми «Захист України. 10-11 класи», кейс випробування визначено окремо для кожного учасника шляхом жеребкування. Конкурсанти мали змогу продемонструвати предметно-методичну компетентність, творчий підхід, спрямованість на формування цілісності знань, предметних та ключових компетентностей учнів.

На основі рейтингу, укладеного за кількістю балів, одержаних у випробуванні «Урок», визначено переможця ІІІ етапу першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2023» у номінації «Захист України». Ним став Водянюк Федір Михайлович, вчитель предмета «Захист України» опорного навчального закладу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 імені Івана Богуна м. Ямпіль Ямпільської міської ради Вінницької області».

20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні

Люди з високим духовним світом віддали життя за всіх, хто хоче жити по совісті, віддали життя за цивілізаційний вибір України.

Уста говорять: «він навіки згинув!»

А серце каже: «ні, він не покинув!»

Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?

Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,

Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Вічна пам'ять і слава героям Небесної Сотні!

Слава Україні!

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний Герб України

НАЦІОНАЛЬНИЙ СИМВОЛ УКРАЇНЦІВ

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою  Державний  Герб  України.

Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба.

Зображення герба мало розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Документ також мав додаток, в якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба  із вказаними пропорціями щита і тризуба.

Від початку затвердження Тризуб вважався малим гербом України, головним елементом великого герба. Конституція України у Статті 20 містить тезу, що Тризуб є головним елементом великого Державного Герба України.

Що символізує Тризуб? Для українців в усьому світі Тризуб символізує нерозривний зв’язок із Вітчизною. У різні періоди історії наш Тризуб ставав символом боротьби за незалежність.

У давні часи він використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з I століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II століття.

Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу). Відомий дослідник Тризуба В. Січинський навів у своїй книзі перелік трактувань Тризуба, що існували в середині XX сторіччя.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходили на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. За матеріалами енциклопедії: посли київського князя Ігоря (912 – 945 рр.) при укладанні договорів із візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980 – 1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.

Його можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському, його зображення знайдено на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св. Еріка у Швеції та ін.

Тризуб на час прийняття Руссю християнства був настільки популярним, що хрест довелось об’єднати з ним в один знак, для сприймання широкими верствами народу. Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт, на маківках Володимирського собору (де тризуб уже ледь помітний).

    Державний  Герб – це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне чи кольорове зображення окремих фігур виражає коло певних ідей політичного характеру та символізує суверенітет держави.