10 березня 2023 року на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» проходила презентація Всеукраїнського проєкту «Єдина Україна»

10 березня 2023 року на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» проходила презентація Всеукраїнського проєкту «Єдина Україна» за концепцією «Спорт заради розвитку» та тренінг для координаторів з Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей. Організаторами Проєкту є Українська федерація «Спорт заради розвитку» спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».

Проєкт спрямований на допомогу в адаптації дітей внутрішньо переміщених осіб та дітей з особливими освітніми потребами засобами фізичного виховання та спорту з використанням концепції Спорт заради розвитку.

Українські імена у світовій науці. 12 березня виповнюється 160 років від дня народження В.І. Вернадського (1863 - 1945) - природознавця, філософа, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, одного із засновників і першого президента АН України

«Завдання людини полягає

у завданні найможливішої користі оточуючим».

В.І. Вернадський

В.І. Вернадський народився 12 березня 1863 р. в Петербурзі в сім’ї професора політичної економії та статистики І. Вернадського.

Рід Вернадських був тісно пов’язаний з українською історією та культурою. Литовський шляхтич Верна бився колись у війську Богдана Хмельницького проти поляків. Починаючи з прадіда, предки вченого були запорозькі козаки. Дядько по матері – одним із фундаторів Кирило- Мефодіївського братства.

Глибокий інтерес до своєї козацької генеалогії, української науки та культури, національно-визвольного руху в Україні вчений зберігав усе своє життя.

У 1917 р. після діагнозу лікарів – сухоти – В. Вернадський переїздить з Росії в Україну. З жовтня 1917 по березень 1921 р. – український період його діяльності – проводить активну наукову роботу. В.І. Вернадський був одним з головних ініціаторів створення АН УРСР (1919) і став першим її президентом, а також – одним із фундаторів першої в Україні Державної публічної бібліотеки (нині – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського). В Україні висунув наукові проблеми практичного значення (проблема живої речовини, за допомогою якої він розкрив сенс свого вчення про біосферу та ноосферу).

В Вернадський запросив до Києва відомого мовознавця А. Кримського та історика Д. Багалія, які стали його найближчими помічниками.

Брав активну участь у суспільному та політичному житті держави. У 1917 р. був заступником міністра Тимчасового уряду. У 1920 – 1921 рр. – професор Таврійського університету в Сімферополі.

Автор понад 400 праць. Академік АН УРСР з 1919 р., член Чехо-Словацької АН з 1926 р., Паризької АН з 1928 р. та багатьох вітчизняних й іноземних наукових товариств.

В. Вернадський один з основоположників геохімії, генетичної мінералогії, біогеохімії, засновник вчення про біосферу і ноосферу. Багато досліджень ученого присвячені наукознавству та філософії природознавства.

Помер 6 січня 1945 р. Похований у Москві.

09 березня 2023 року на базі КЗВО «ВАБО» було проведено військово-патріотичний захід з дітьми загиблих воїнів

09 березня 2023 року на базі КЗВО «ВАБО» було проведено військово-патріотичний захід з дітьми загиблих воїнів на тему «Батьківське серце».

Організатори заходу Вінницький полк «Бойове Братерство України» та відділ військово-патріотичного виховання, основ здоров’я та фізичної культури» КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».

"Вічний як народ". Щороку в Україні відзначають Шевченківські дні, які припадають на роковини народження і смерті Тараса Шевченка - 9 і 10 березня

Його могутнє слово, наче грім,

Хитало трони, рвало всі окови.

І ми - в сім’ї великій, вольній, новій.

І вічний він при вічному Дніпрі.

     «Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа.

Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті, скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм.

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко”.

Так стисло і образно визначив Іван Франко значення Тараса Шевченка для історії людства в своїй “Присвяті”.

Ці слова ми повторюємо і нині.