Проведено І етап Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для закладів позашкільної освіти у 2023 році

На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 07 лютого 2023 року № 119 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для позашкільних навчальних закладів системи освіти у 2023 році», Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації «Про проведення І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для закладів позашкільної освіти у 2023 році» від 07 квітня 2023 року № 272-аг на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» протягом квітня – червня 2023 року в заочній формі було проведено І етап Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для закладів позашкільної освіти.

На конкурс надійшли рукописи у таких категоріях:

• навчальні програми за напрямами позашкільної освіти: еколого-натуралістичним, науково-технічним та художньо-естетичним;
• навчальна література з позашкільної освіти за напрямами позашкільної освіти: військово-патріотичним, науково-технічним.

Відповідно до наказу https://drive.google.com/file/d/1SbaVPFIvnbAeCXgNetasPRQxxBVJj3iA/view?usp=drive_link Департаменту гуманітарної політики ОДА від 12.06.2023 року № 494-аг «Про затвердження рейтингових списків переможців та лауреатів І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для закладів позашкільної освіти у 2023 році» визначено переможців і лауреатів І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для закладів позашкільної освіти у 2023 році.

Перемогу здобули:

• Страшевський Юрій Миколайович, завідувач відділу інноваційних технологій та роботи з обдарованою молоддю, керівник гуртків-методист Вінницької обласної станції юних натуралістів (навчальна програма за еколого-натуралістичним напрямом);
• Водянюк Федір Михайлович, керівник гуртка Ямпільського міського Будинку дитячої та юнацької творчості (навчальна література за військово-патріотичним напрямом).

Підготували: Ю. Конфедрат, В. Зозуля.

У Вінниці відбувся семінар «Історія – (не) пропаганда. Війна за минуле»

7–8 червня 2023 року у Вінниці в хабі «Місто змістів» відбулася зустріч для музейників, бібліотекарів та освітян «Історія – (не) пропаганда. Війна за минуле». Зустріч відвідали понад 110 учасників із різних куточків Вінниччини.

Під час заходу спікери говорили з учасниками про політику відновлення та збереження національної пам’яті в умовах сучасної війни, про Революцію Гідності та інші майдани в історії сучасної України, досліджували настрої вінничан у перші дні повномасштабної війни та рік потому, проводили історичні паралелі сьогоднішньої війни з минулим. Також ішлося про музеєфікацію й переосмислення історичних події ХХ та ХХІ століття, сучасні методи та ресурси фандрайзингу в культурній сфері.

Крім того, було проведено екскурсії: виставками «Рашизм – це…», у Вежі «Європейська площа: простір (не) пам’яті». Всі учасники завітали до Меморіалу борців з нацизмом та Історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму.

Теми для обговорення: 

• переосмислення минулого та подолання російської історичної пропаганди як важливі складові інформаційної безпеки та зміцнення української  державності;
• історія державотворення та боротьби за незалежність у XX–XXI століттях: регіональні особливості та змісти;
• національна пам’ять: чому це важливо для освітнього та виховного простору;
• реекспозиція й оновлення музеїв відповідно до викликів часу: з чого починати та як втілити;
• музеєфікація сучасної російсько-української війни;
• проєкти Українського інституту національної пам’яті для музейників, бібліотекарів, освітян.

Спікерами заходу виступили співробітники Українського інституту національної пам'яті – Олена Охрімчук, Ганна Байкєніч, Олексій Серветнік; Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності – Леся Онишко та Катерина Романова; Музею Вінниці – Олександр Федоришен, Сергій Гула та Євгеній Сафар'янс, ректор КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Степан Дровозюк, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, завідувач кафедри філології та гуманітарних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Олексій Струкевич.

«Від липня минулого року і по нині в умовах повномасштабної війни захід, що відбувся у Вінниці, – дев’ятий у циклі семінарів-зустрічей Інституту з вчителями, музейниками та бібліотекарями. Наша місія – не просто говорити правду, а й допомогти представникам освітньо-культурної сфери налагодити діалог із державою, громадськими організаціями, максимально ефективно й синхронно працювати в цей нелегкий час. Такі очні зустрічі – унікальна можливість артикулювати і, зрештою, зрозуміти потреби і проблемні моменти тих, хто знаходиться на передовій інформаційної війни», – коментує Ганна Байкєніч.

Захід організували Український інститут національної пам’яті за сприяння Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, Вінницької обласної військової адміністрації, КЗ «Музей Вінниці», Вінницької міської ради, Вінницька обласної ради, КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», Вінницького обласного краєзнавчого музею.

Підготувала: Козаченко О.Є.

Нові педагогічні технології Нової української школи Тематичний курс «Інновації на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури»

Курс підвищення кваліфікації для вчителів словесності Вінниччини з теми «Інновації на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури», який було реалізовано у трьох групах освітян протягом квітня-червня 2023 року на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти», спрямований на реалізацію однієї з умов Нової української школи ̶ упровадження в освітній процес інноваційних технологій, що зменшують навантаження та оптимізують процес навчання.

Розглянули нові можливості, варіянти та ідеї використання особистісно зорієнтованих, інформаційно-комп’терних, ігрових технології, а також технологій критичного мислення, інтерактивного, проблемного, проєктного навчання на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури.

Зауважили ефективність форм роботи, які сприяють творчому розвитку учнів, здатності комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови: фразеологічні хвилинки, рольові та пізнавальні ігри, ситуативні колізії, дослідницька діяльність, захист асоціативних малюнків, словесне малювання, вільне письмо, життєві ситуації.

Виокремили види уроків, які допомагають учителям відійти від стереотипів, підштовхнути учнів до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя: урок-інтелектуальна гра, уроки вільного спілкування, уроки історичної правди, уроки-дослідження, уроки-конкурси.

Актуалізували значення уроків словесності для формування майбутнього покоління України. Сучасний вчитель дає учням не лише базові спеціальні знання з усіх розділів мовознавства та літературознавства, збагачує словниковий запас, виробляє стійкі навички українського усного та писемного мовлення, а й плекає вільні творчі інтелектуально та національно свідомі особистості, наділені художнім й естетичним смаком, емоційною чутливістю, глибоким патріотичним переконанням. Своїми багатющими засобами мови та літератури маємо сформувати гідних продовжувачів свого українського народу, громадян, які в різних умовах (удома чи за кордоном) свідомо демонструють свою національну гідність, адже матеріальне благополуччя, як свідчить історія людства, описана у вітчизняних та зарубіжних літературних творах, виникає із багатства духовного, а не навпаки.

Висновок зробили однозначний: застосування інноваційних технологій навчання на уроках української мови, української та зарубіжної літератур - це напружена науково-організована та результативна співпраця всіх учасників освітнього процесу, яка дає можливість розвивати творчі здібності, сприяє самостійній роботі думки учнів, диференціює, індивідуалізує процес навчання, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває критичне та аналітичне мислення, вміння узагальнювати, формує в учнів навички самооцінки, самоконтролю та самоідентифікації.

Після літнього перепочинку працюватимемо далі. Підтримуймо наші доблесні ЗСУ та пришвидшуймо перемогу України на освітянському фронті!

Переглянути світлини курсів можна за покликанням: https://drive.google.com/drive/folders/1j6C4_iIFFdH8OyKag1wysz0n97Bv3umc?usp=sharing

Підготувала: Коваленко Л.В.

Пам’яті видатного українського історика, вінничанина Анатолія Трохимовича Давидюка

На виконання «Обласної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021-2025 роки» 7 червня у Науковій бібліотеці ВНМУ відбувся круглий стіл «Громадсько-політична діяльність А.Т.Давидюка: погляд у минуле заради майбутнього».

Цей захід був приурочений 85-річниці від Дня народження відомого вченого-історика, який з 1981 року до трагічної загибелі восени 2002 р. працював завідувачем кафедри історії КПРС і політекономії (нині кафедра філософії та суспільних наук) Вінницького державного медичного інституту імені Миколи Пирогова.

Бібліотекарі підготували тематичний буктрейлер на книгу А.Т.Давидюка «Лікарська гекатомба», виставку його праць «Трагічними сторінками літописів: шлях до правди»,  головні з яких були присвячені дослідженню важких сторінок з історії України, зокрема подій на Поділлі. Модератором  заходу була бібліотекар Ярослава Бондарчук.

Вшанувати пам'ять колеги, друга та відомого історика прийшли в цей день науковці, представники влади, культури та освіти, небайдужі односельчани. Серед учасників заходу:

- член Вінницького обласного культурно-просвітницького товариства «Меморіал» Шпичка В.В.,

- завідувач кафедри філософії та суспільних наук Лациба В.П.,

 - кандидат історичних наук Завальнюк К.В.,

- кандидат медичних наук, доцент Коваленко В.А.,

- доктор історичних наук, професор Струкевич О.К.,

- завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Лазаренко В.І.,

- кандидат історичних наук Калитко С.Л.,

- земляки професора Давидюка із Літинської ОТГ та с. Дашківці: директор комунального закладу «Дашковецький ліцей» Медяна М.В., представник Літинської селищної ради Зелінський Р.М., староста села Дашківці Третяк Т. М.

Присутні поділилися спогадами про Анатолія Трохимовича, якому властиві такі людські риси, як доброзичливість, чуйність, принциповість, чесність і порядність. Згадували також, що він любив дотепний український гумор і українську пісню.

Особливий науковий талант А. Т. Давидюка виявився у дослідженні трагічних наслідків радянського тоталітаризму. Цій темі він присвятив кілька десятків наукових статей, документальних нарисів, книги “Жертви червоного терору” і “Лікарська гекатомба: репресоване покоління”.

На жаль, трагічний випадок обірвав життя Анатолія Трохимовича на злеті його творчих планів. Але, без сумніву, за своїм покликанням і життєвою позицією він був активним учасником та захисником новітнього українського державотворення.

Підготувала: Козаченко О.Є.