Участь у Стусівських читаннях

На виконання обласної цільової соціальної програми з національно-патріотичного виховання дітей та молоді Вінницької області працівники академії взяли участь у Стусівських читаннях.

18 січня у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського традиційно відбулись Стусівські читання, приурочені 86-й річниці від дня народження Василя Семеновича Стуса – українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, правозахисника, дисидента, члена Української Гельсинської групи, борця за незалежність України у ХХ столітті, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Героя України.

Уже понад три десятиліття обласна книгозбірня об’єднує письменників, науковців, журналістів, освітян, студентську та творчу молодь, щоб вшанувати пам'ять видатного поета-земляка. Цьогорічні читання пройшли у форматі літературно-мистецького вечора «Життя, віддане Україні».

Життя і творчість нашого поета-земляка Василя Стуса – це велика любов до України, до українського народу та абсолютна відданість боротьбі за національну ідентичність, незалежність, за ідеали справедливості, свободи і добра.

Читання пройшли за участі представників органів державної влади та місцевого самоврядування, освітян, письменників, стусознавців, громадських діячів, викладачів, студентської та творчої молоді, шанувальників Василя Стуса.

Лариса Сеник, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського разом із Ольгою Дерновою, начальником управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА і Вадимом Вітковським, головою Вінницької обласної організації НСПУ біля портрета Василя Стуса традиційно запалили свічку пам’яті поету й усім українцям, які віддали життя за свою Батьківщину та вшанували разом з усіма присутніми хвилиною мовчання.

На початку вечора прозвучав відомий поетичний твір Василя Стуса, покладений на музику, «У цьому полі, синьому, як льон», у виконанні Ніни Бегас, талановитої етноспівачки, засновниці народного вокального ансамблю «Оберіг» ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Участь у вшануванні пам’яті Василя Стуса та обговоренні значення його творчості й життєвого шляху взяли: Ольга Пуніна, стусознавиця, кандидат філологічних наук, доцент ДонНУ ім. В. Стуса, Вадим Вітковський, письменник-публіцист, Володимир Лазаренко, історик, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академії безперервної освіти».

Валентина Сторожук, письменниця, член НСПУ, заслужений працівник культури України, розповіла присутнім про те, як проходили Стусівські читання в минулих роках, як їздили святкувати день народження Василя Стуса в його рідне село Рахнівка і пили цілющу воду зі стусової криниці. Згадала також колишніх директорів обласної наукової бібліотеки – Василя Циганюка та Андрія Лучка, які стояли біля джерел Стусівських читань, відому українську поетесу Ніну Гнатюк, популяризатору творчості В. Стуса, письменника Василя Кобця, який ініціював спорудження пам’ятника Василю Стусу, очолював обласне літературно-мистецьке об’єднання ім. В. Стуса.

Жанна Дмитренко, поетеса, член НСПУ та Станіслав Новицький, поет, член Вінницької обласної організації НСПУ, військовослужбовець, прочитали авторські вірші-посвяти видатному поету. На заході Станіславу Новицькому було вручено літературну премію «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Вадим Вітковський привітав Станіслава і наголосив, що спілка висунула його на членство до НСПУ.

У своєму виступі завідувач відділу українознавства комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, особливу увагу присутніх звернув на постать Василя Стуса, як своєрідного символа духовної незалежності, високої пасіонарної творчості та жертовності заради українськості. Було зазначено, що оборонець української правди, який загинув у 47 років, як і Тарас Шевченко, не поступившись ні на крок московбивцям.

На вечері звучали рядки з поезії Л. Українки, Л. Костенко та В. Стуса.

Відзначено глибокий інтелект поета, який став 45-м почесним членом англійського ПЕН-клубу. Перекладав твори Кіплінга, Рельке, Гете, Лорки, Рембо, Мопассана, Унгаретті.

Великим виявився інтерес і сьогоднішньої молоді до особистості Василя Стуса, адже його творчість вражає своєю глибиною, силою і мудрістю. У ході літературно-мистецького вечора творча молодь декламувала поезії видатного митця та співала пісень на його слова, які в нинішніх умовах російсько-української війни, актуальні й близькі українцям та набувають особливої гостроти.

Поезії Василя Стуса, присвячені дружині Валентині, прочитали студентки 3 курсу театрального відділення Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича – Альона Баланда і Марія Шелепало. Ці вірші вражають зворушливою ніжністю й теплотою.

Листи Василя Стуса, написані синові Дмитру, бо через ув’язнення тільки так міг поет брати участь у вихованні свого сина, прочитав актор Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М. Садовського – Артур Костянтинов. Стусівські листи вже є «класикою», яка сьогодні набуває нових значень і для кожного, хто їх прочитає, вони мають стати орієнтирами.

Декламували поезію поета-земляка і курсанти Національної академії Національної гвардії України – Дар’я Мантя і Тарас Редзій, учениця 9 класу Вінницького ліцею № 3 – Соломія Кобець.

На завершення Стусівських читань поет і бард Олександр Рак виконав поетичний твір на слова Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» та свої власні патріотичні пісні.

Для всіх поціновувачів творчості митця експонувалася книжкова виставка «Людина совісті та кришталево чистої душі», підготовлена фахівцями відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського. На виставці було представлено поетичні твори, статті, переклади, спогади, листи, а також стусознавчі дослідження науковців, бібліографічні покажчики, що знайомлять читачів з творчою спадщиною нашого земляка.

Своєю творчістю Василь Стус піднявся до вершин світової літератури. Його ім'я нині на вустах у всіх, кому дорога Україна. Стус потрібен Україні сьогодні й завжди – як опора у відстоюванні свободи та незалежності, як приклад відданості рідній країні, як символ стійкості, незламності та величі духу, що завжди перемагає, нехай і після смерті.

Віримо в Україну і нашу Перемогу як Василь Стус! Миру всім нам!