VT Wedding - шаблон joomla Mp3
Mobile menu

Статті

Адміністрація КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» долучилася до написання Радіодиктанту національної єдності

27 листопада 2023 року, в День української писемності та мови, перший проректор з науково-педагогічної роботи кандидат географічних наук, доцент Ольга Рябоконь та проректор з науково-педагогічної роботи кандидат педагогічних наук, доцент Олена Герасімова долучились до написання Радіодиктанту національної єдності.

Радіодиктант 2023 року має назву «Дороги України». Авторка тексту – поетеса, перекладачка, лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко. У прямому етері радіодиктант читав актор і театральний режисер Олексій Гнатковський.

Трансляції доступні на ютуб-каналі «Українського радіо» і фейсбук-сторінках «Суспільного».

11з111ображення viber 2023 10 27 11 13 37 015

зображення viber 2023 10 27 11 13 50 389

зображення viber 2023 10 27 11 13 45 827

Підготували: Конфедрат Ю.Ю., Зозуля В.І.

26 жовтня 2023 року завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук професор Олександр Мудрак взяв участь у засіданні ГЕР галузі знань 10 “Природничі науки” НАЗЯВО

26 жовтня 2023 року завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук професор Олександр Мудрак взяв участь у засіданні Галузевої експертної ради (ГЕР) галузі знань 10 “Природничі науки” Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

На засіданні ГЕР було розглянуто акредитаційні справи Державного вищого навчального закладу “Ужгородський національний університет” і Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка освітніх програм (ОП) для другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

Важливим аспектом в обговоренні акредитаційних справ є дотримання державного і професійного стандартів, а також врахування практичних рекомендацій експертів щодо ефективної реалізації ОП.

Дякуємо ЗСУ за можливість працювати в спокійній обстановці!!!

27102023М1

27102023М2

27102023М3

Підготував: Олександр МУДРАК

Протокол ІІІ Відкритого регіонального фестивалю творчості педагогів та учнівської молоді «Палітра авторського слова»

           Шановна вчительська й учнівська громадо Вінниччини! Раді сповістити, що, попри повномасштабну війну з росією, фестиваль «Палітра авторського слова» у 2023-2024 навчальному році,  присвячений Дню української писемності та мови, відбувся! 

         Для участі у Фестивалі зареєструвалися 135 учасників із різних міст і районів як Вінницької області, так й інших регіонів України.  Кількість робіт, що надсилаються до організаційного комітету, щороку збільшується, тому визначення переможців щоразу постає досить складним процесом і потребує відповідальності, уваги й ретельності щодо оцінювання відеодоробків.  

        Члени журі переглянули всі роботи й відзначили, загалом, високий художній рівень авторських творів, виконавську майстерність і технічну якість та творчий підхід до вибору сюжетів  відеоряду.

        За результатами роботи журі успіху досягли 16 лауреатів  у номінаціях «Авторська пісня», «Авторська поезія», «Авторська проза» і 41 дипломант. Із метою заохочення учнівської аудиторії й для відзначення якісного відеопродукту 9 із 16 переможців нагороджуються грошовою премією.

Результати

палітрал12023.10.27

палітра2023.10.27

Підготувала: Петрина С.В.

28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників (2023)

Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 836/2009 від 20 жовтня 2009 р.) щорічно. Під час святкування відбувається вшанування пам’яті полеглих на війні.                

У роки Другої світової війни на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

Після Сталінградської битви (листопад 1942 – лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився.

Перші населені пункти на східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня – жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало звільнення Києва від гітлерівців.

У ході звільнення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були:

Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року),

Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року),

Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 року – 17 лютого 1944 року) та

Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

Завершила звільнення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород. 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.

До кінця Другої світової війни залишався ще майже рік.

У цей день Україна віддає шану українцям, які боролись і перемогли нацизм у роки Другої світової війни та дякує тим, хто в тилу працею наближав розгром ворога, допомагав відбудовувати країну з руїн.

Довідково:

Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8-10 млн. українців.

700 міст, 28 тис. сіл., 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів. Виведено з ладу 5600 мостів, зруйновано 33 тис. шкіл, технікумів; 18 тис. медичних установ.

123612323123123

Підготувала: Козак О.Т.

"Яке прекрасне рідне слово! Воно не світ, а всі світи" В. Сосюра. 27 жовтня - День української писемності та мови

Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1241/97 від 6 листопада 1997 р., зі змінами Указ Президента № 455/2023 від 28.07.2023 р. ) щорічно

Цікаві факти про українську мову

v   Вчений В. Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в X-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.

v   Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, що є мовою найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: «повітря», «кохати», «кінь», «дерево», «вогонь».

v   Починаючи з XVIII і до XIX століття, в українській мові використовували близько п’ятдесяти різних систем письма (але не письменностей).Тому за кількістю орфографії (але не письменностей), українська мова перевершує найскладнішу – монгольську.

v   Наприкінці XVI – на початку XIX століть в Україні використовували особливу систему письма («козацький скоропис», укр.), де начертання деяких букв відрізнялося від прийнятих у кирилиці.

v   Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії наук України, близько 256 тисяч слів і внесена до списку мов, які сьогодні успішно розвиваються.

v   За межами Європи українська мова має напівофіційний статус у США (округ Кук штату Іллінойс). У цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйона населення, до складу округу належить місто Чикаго разом з передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш уживаних мов у цьому районі.

v   Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: проста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст.була назва «руська мова».

v   448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.

v   Вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII ст. після виходу у 1798 році першого видання «Енеїди», автором якого є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.

v   Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 році у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки.. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Нині він зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

v   Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна. Жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

v   Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

v   Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.

ЛЮБІТЬ УКРАЇНСЬКУ!

IMG bcdd4ce5f637a0792d078ddb5bccebb6 V

Підготувала: Козак О.Т.