Статті
23 листопада 2023 року завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук професор Олександр Мудрак взяв участь у засіданні разової спеціалізованої вченої ради Інституті агроекології і природокористування НААН
23 листопада 2023 року завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук професор Олександр Мудрак взяв участь у засіданні разової спеціалізованої вченої ради Інституті агроекології і природокористування НААН (як науковий керівник).
На порядку денному був розгляд дисертаційної роботи Магдійчук Анни Петрівни на тему: “Екологічні особливості сукцесії фітоценозів піщаних кар’єрів Правобережного Лісостепу”.
Члени разової спеціалізованої вченої ради відмітили, що дисертаційна робота, яку представила на розгляд Магдійчук А.П., написана на високому науково-методичному рівні, відповідає поставлені в ній меті і завданням, а отримані результати дослідження, є актуальними, мають наукову цінність і практичне значення.
Дисертаційне дослідження виконано особисто здобувачкою, містить наукові положення, нові науково-обґрунтовані результати, які мають важливе практичне значення в галузі екології і природничих наук. Одержані здобувачкою результати є достовірними i об’єктивними. Дослідження є завершеною науковою працею, яка за актуальністю, науковою новизною, практичною спрямованістю та методичним рівнем виконання відповідає всім поставленим вимогам і паспорту спеціальності (екологія).
На підставі результатів голосування разова спеціалізована вчена рада Інституту агроекології і природокористування НААН присудила Магдійчук А.П. ступінь доктора філософії за спеціальністю 101-Екологія галузі знань 10-Природничі науки.
Щиро вітаємо здобувачку наукового ступеня Магдійчук А.П. і її наукового керівника д.с.-г.н, професора Мудрака О.В.
Члени спеціалізованої вченої ради подякували ЗСУ за можливість працювати в спокійній i безпечній обстановці!!!
Підготував: Олександр МУДРАК
Збереження національної ідеї та національної самосвідомості українського народу в контексті історичних подій 19-20 століть
З нагоди 90-річчя голодомору 1932-1933 років -геноциду українського народу 23 листопада поточного року у приміщенні Хмельницької міжрегіональної академії керівництва персоналом відбулась 22-га всеукраїнська науково-практична конференція у якій взяв участь та виступив у пленарному засіданні завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко.
Науковий форум проходив в офлайн і онлайн режимах.
Організатор конференції Хмельницький інститут імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України Міжрегіональної академії управління персоналом.
На пленарному засіданні конференції виступили кандидат педагогічних наук, доцент, директор Хмельницького інституту ПрАТ ВНЗ «Міжрегіональна академія керівництва персоналом» Леонід Білий, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського Іван Романюк, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Віктор Адамський, головний спеціаліст Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, почесний краєзнавець України Руслан Зелінський, доктор наук в галузі політології, кандидат філософських наук, доцент, професор МКВ, академік міжнародної академії безпеки життєдіяльності, професор кафедри теорії держави і права та Конституційного права Навчально-наукового інституту права ім. князя Володимира Великого ПрАТ ВНЗ «Міжнародна академія управління персоналом» (м.Київ) Федір Медвідь та інші науковці та студенти.
Модератором конференції була кандидат історичних наук, доцент, директор Хмельницького економіко-правового фахового коледжу МАУП Валентина Парандій.
У виступі Володимира Лазаренка відображена тематика ролі освітян України та Вінниччини у становленні, збереженні та розвитку української національної ідеї та ідентичності. Були проаналізовані допущені помилки державного управління упродовж 32-х років незалежності України, що призвели до російсько-української війни 2013-2023 років та показані координатні шляхи утвердження української пасіонарності для творення української України.
Він також акцентував увагу на головному гаслі заходів по вшануванню жертв голодоморів в Україні: «Пам’ятаємо! Єднаємося! Переможемо!» та проведенні всеукраїнської акції пам’яті «Запали свічку», яка розпочнеться 25-го листопада поточного року загальноукраїнською хвилиною мовчання.
Підготував: Лазаранко В.І.
ЖНИВА НАРОДНОЇ СКОРБОТИ. 25 листопода - День пам'яті жертв голодоморів
Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1310/98 від 26 листопада 1998 р. як «День пам’яті жертв голодоморів».
Указом Президента (№ 1181/2000 від 31 жовтня 2000 р. встановлювалася назва «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій».
Указом Президента (№ 797/2004 від 15 липня 2004 р. встановлювалася назва «День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій».
Указом Президента (№431/2007 від 21 травня 2007 р. називається як «День пам’яті жертв голодоморів».
Цього року 25 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.
Історична довідка:
1932-1933 роки стали часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей ГОЛОД не був наслідком стихійного лиха, засухи чи неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.
Жертви Голодомору обчислюються мільйонами. Страшні обставини злочину роблять неможливим встановлення і точної кількості викликаних голодом смертей невинних людей, і вичерпного поіменного списку. Унаслідок застосування різних методологій, врахування чи неврахування певних чинників і даних, дослідники, які займалися такими підрахунками, приходили до різних висновків. Оцінки втрат коливаються від 3 до 7 мільйонів жертв. Називаються і більші цифри.
Геноцид
2003 року Верховна Рада України у Постанові та зверненні до Українського народу визнала Голодомор актом геноциду.
28 листопада 2006 року парламент ухвалив Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», яким визнано Голодомор геноцидом Українського народу.
Голодомор визнали геноцидом українців понад 23 держави світу: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, Ватикан як окрема держава та ін.
Географія голоду
Найбільше українців загинуло в сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Одеській областях та в Молдові, яка тоді була у складі УРСР.
Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% - росіянами, 1,4% – євреями, 1,1% - поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.
Саме слово «Голодомор» вперше з’явилося в друкованих працях українських емігрантів у Канаді та США в 1978 році.
У нинішній війні Росія переслідує ту ж мету, що й під час Голодомору 1932-1933 років – геноцид Українського народу. Вона використовує схожі інструменти підкорення та інформаційні технології.
Метою Росії було і є знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині вона намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XXстолітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.
Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
25 листопада, 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання.
До цієї дати в бібліотеці Академії представлена виставка: «Жнива народної скорботи».
Запрошуємо до перегляду!
Підготувала: Козак О.Т.
«жахливим злочином проти народу У та людяності ».
21 листопада 2023 року завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук професор Олександр Мудрак взяв участь у засіданні ГЕР
21 листопада 2023 року завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук професор Олександр Мудрак взяв участь у засіданні Галузевої експертної ради (ГЕР) галузі знань 10 “Природничі науки” Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
На засіданні ГЕР було розглянуто акредитаційні справи Одеського національного університету імені І. Мечникова, Національного університету водного господарства та природокористування, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Уманського національного університету садівництва освітніх програм (ОП) для другого (магістерського) рівнів вищої освіти.
Участь в обговоренні ОП взяли члени ГЕР, гаранти ОП, керівники закладів вищої освіти. Важливим аспектом в обговоренні акредитаційних справ є дотримання державного і професійного стандартів, а також врахування практичних рекомендацій членів ГЕР щодо ефективної реалізації ОП.
Дякуємо ЗСУ за можливість працювати в спокійній і безпечній обстановці!!!
Підготував: Олександр МУДРАК
Видатні постаті Вінниччини. 23 листопада - День народження Родіона Андрійовича Скалецького
(23.11.1899, с. Михайлівка, нині Гайсинського р-ну – 22.03.1984, м. Київ), українського композитора, хорового диригента, послідовника М. Леонтовича, фольклориста. Викладав українську мову та співи в кооперативному та технічному технікумах м.Тульчина, в Ольгопільській школі. Відродив засновану М. Леонтовичем народну хорову капелу в м.Тульчині, очолював її в 1926 – 1932 рр., був організатором і керівником численних хорів. У повоєнний період тривалий час працював у Вінницькому інституті вдосконалення вчителів (1964 – 1969 рр.), ЗЗСО № 3 ім. М. Коцюбинського м. Вінниці, керував секцією самодіяльних композиторів в обласному Будинку народної творчості.
У творчому спадку 598 творів, з них 373 – друкованих, а 225 – в рукописах. Усього ж з уст народу він записав на Вінниччині 320 пісень, серед них 146 – весільні. У 20-30-х роках записав текст і музику весілля в рідному селі.
Вшанування пам’яті:
У Вінниці ім’ям Р.А. Скалецького названо вулицю, на якій тривалий час жив композитор.
З 1990 року у с. Михайлівці працює музей Р.А. Скалецького, в якому зберігаються особисті речі композитора, його твори, рояль.
З 2009 року Бершадська музична школа носить ім’я композитора.
22 листопада 2011 року на території районного краєзнавчого музею та Бершадської музичної школи встановлено погруддя композитора.
23 листопада бібліотекар Академії Козак О.Т. провела інформаційну годину на курсах підвищення кваліфікації учителів початкової школи, на якій познайомила слухачів з життєвим та творчим шляхом Родіона Андрійовича Скалецького, його творчим спадком та вшануванням пам’яті видатного культурного діяча Поділля. Була використана література з фонду ВОУНБ ім. В. Отамановського.
Підготувала: Козак О.Т.