ЧОРНОБИЛЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ МИСТЕЦТВА (як говорити з учнями про смертоносну трагедію)

Кафедра екології, природничих та математичних наук активно долучилася до просвітницької роботи серед учителів та учнів області щодо 40-х  роковин Чорнобильської трагедії. Зокрема, професор Тарасенко Г.С. розмістила в авторському блозі  «Еко-дивосвіт» інформаційний матеріал для вчителів загальноосвітніх шкіл, який  було також розіслано на особисті електронні адреси багатьох учителів міста й області, які проходять курси підвищення кваліфікації у КЗВО «Вінницька академія післядипломної освіти», з метою активізації просвітницької роботи зі  шкільною  молоддю.

26 квітня – дата, що  в 1986 році розділила історію українського атома на «до» та «після». Як вчителю знайти правильні слова? Як пояснити масштаб катастрофи поколінню, яке знає про неї лише з підручників?  

Мистецтво дає нам таку мову. Воно перетворює суху статистику на живі емоції та образи. Можна обрати кілька напрямків, які допоможуть розкрити тему Чорнобиля на уроках природничого і гуманітарно-мистецького циклів (можливо провести й бінарний урок).

Живопис Марії Приймаченко про «загублений світ»

Мало хто знає, що славетна українська художниця жила лише за 30 км від Чорнобильської атомної станції (село Болотня). Художниця гостро пережила трагедію. Її дивовижні звірі після 1986 року набули нових сенсів – як символи пораненої природи.

Її полотна передають тривогу тих днів через експресію та колір. Художниця не полишила рідних місць після катастрофи на ЧАЕС. Вона продовжила малювати. Чорнобильській темі художниця присвятила декілька картин. Одну з них – «Четвертий енергоблок» – створила у 1988 році. На картині зображений енергоблок в оздобленні квітів, над ним літають птахи – душі померлих, а хлопчики та дівчинка унаочнюють наступні покоління, що вшановують пам’ять ліквідаторів катастрофи.

Сама авторка підписала роботу так: «Отаким снився четвертий блок. По ньому будуть рости квіточки. А будуть нести діточки квіточки. Як пам’ятник буде навік. Коло нього будуть прилітати голубчики. Наші герої спасли нас. Пішли від нас». За рік після Чорнобильської катастрофи Марія Приймаченко пригадувала свій  сон: «Іду я чудовим зеленим полем; сонце сяє, пташки співають. Все у нас буде добре – і радіація нам не навредить. Ще розквітне Україна!».

Картину «Квіти виросли коло четвертого блока» Марія Приймаченко створила у 1990 році. За часів повномасштабної війни ця артробота допомогла зібрати кошти на потреби Збройних сил України. Саме її продали на аукціоніБлагодійного фонду Сергія Притули за пів мільйона доларів. Роботу передали з колекції приватного музею «Духовні скарби України». Квіти на цій картині мають очі. Художниця часто малює квіти з очима. Таке олюднення має зв’язок із віруваннями наших предків, які поклонялися силам природи.

Картини Марії Приймаченко – сильний образно-візуальний доказ того, як миттєво може зникнути звичне життя і як легко втратити природу свого рідного краю.

Ідея для обговорення: порівняйте яскраві барви народного мистецтва (наприклад, Петриківський розпис) із  «чорнобильськими» кольорами Марії Приймаченко. Подивіться на зловорожі квіти і страшних звірів, якими наповнений простір картин художниці. Що змінилося в світі природи після вибуху на станції?

Іван Марчук. «Чорнобильська мадонна». 

Цю картину створив відомий український художник у 1989 році, перебуваючи в США. 

Американський період, за словами самого художника, був найбільш плідним у його кар’єрі. Картина ніби перекликається з поемою Івана Драча «Чорнобильська мадонна», в якій світ після катастрофи перетворився на тисячу уламків, а Мадонна перестала бути символом щасливого материнства. Робота Марчука створена в авторській техніці – пльонтанні: весь простір картини заповнений тоненькими гілочкамилозинками, серед яких проглядається силует Божої Матері.

Художник використав чорний, коричневий, фіолетовий, сірий – кольори землі та повітря, забруднених радіоактивним пилом. У цій колірній гамі виснажене обличчя Мадонни ховається у примарному світлі й разом із тонкими руками символізує страждання, сум та відчай. У своїй роботі Іван Марчук талановито поєднав сюжет іконопису з модерністською технікою і геніально передав глибокий біль від усвідомлення смертоносної суті трагедії планетарного масштабу.

Юрій Нікітін.«Чорнобильська Богоматір» 

Відомий сучасний український художник-іконописець створив яскравий символ трагедії та надії, де канонічний образ поєднується з реаліями ядерної катастрофи.В центрі зображена Богородиця, яка тримає Немовля, проте їхні образи випромінюють не лише святість, а й невимовну тугу. Вони ніби захищають собою світ від невидимої загрози. Замість традиційного золотого сяйва на фоні часто вгадуються обриси Чорнобильської АЕС або занедбаного міста Прип'ять. Автор використовує тривожні кольори, що асоціюються з радіаційним випромінюванням та попелом. Робота переосмислює біблійний сюжет крізь призму техногенної аварії. Марія постає як заступниця «мирного атома», що вийшов з-під контролю, та покровителька всіх постраждалих і ліквідаторів.

Ідея для обговорення: порівняйте дві картини («Чорнобильська мадонна» і «Чорнобильська Богоматір»).  Що спільного між ними? Над чим тужать героїні цих картин?

Музика: відлуння тиші спустошеної землі. Трагедія Чорнобиля відображена в композиції «Marooned» через офіційний відеокліп, випущений у 2014 році до 20-річчя альбому The Division Bell  (Pink Floyd).

Відеоряд надав композиції нового, гостросоціального сенсу, пов’язавши космічну самотність із покинутим містом Прип’ять. Відео поєднує сучасні кадри занедбаної, зарослої деревами Прип’яті з архівними зйомками радянських часів. Це підкреслює миттєвість катастрофи: на старих кадрах ми бачимо щасливе життя, дітей та працюючий парк атракціонів, що різко змінюється руїнами та пусткою.

Назва пісні перекладається як «той, що опинився на безлюдному острові» або «загублений». У першій частині кліпу показано покинуту космічну станцію, що дрейфує, а в другій – людину (ймовірно, колишнього мешканця), яка блукає порожніми квартирами та школами, ніби на іншій планеті.  Кадри природи, яка поступово поглинає бетонні будівлі, передають ідею світу без людей. Музика народжує відчуття туги, безвиході та водночас величі природи, яка виявилася сильнішою за «мирний атом». Музика допомагає відчути атмосферу порожнечі та водночас застерігає від  нехтування небезпекою..

Завдання: Заплющіть очі та послухайте звуки «зони». Що ви відчуваєте? Чому світ не хоче повтору такої «музики»?

https://www.youtube.com/watch?v=P7YMI39sObY&list=RDP7YMI39sObY&start_radio=1

Література і кіно: між документом та емоцією. 

Мистецтво слова і кіно дозволяє нам «прожити» історію разом із героями, зрозуміти ціну людської помилки та самопожертви.

Чорнобильській трагедії присвячені безліч книг, відзняті документальні та художні фільми по всьому світу. Варто запропонувати орієнтовні списки учням для читання та перегляду.

ЛІТЕРАТУРНІ ТВОРИ ПРО ЧОРНОБИЛЬ

Драч І.  Чорнобильська мадонна.   Х., 2002   (поема про аварію на Чорнобильській АЕС).

Гуцало Є.  Діти Чорнобиля.   К.,  1995  (розповіді про трагічне життя дітей, які постраждали внаслідок катастрофи).

Луків М.  Сади цвітуть під небесами.   К., 1998.  (добірка віршів про аварію на ЧА ЕС).   

Матвієнко В.  Монолог у дорозі з Чорнобиля. Пекло.  К., 1997 (вірші про Чорнобиль).

Мельник Н.  Рідні береги: К. , 1994.     (вірші, оповідання про Чорнобиль).

Павленко Л.  Невидима смерть.  К., 1991( повість розповідає про трагічні події Чорнобильської аварії).

Міхаліцина К. Квіти біля четвертого. К.. 2020 (твір торкається теми Чорнобильської трагедії). 

Андржеєвський А.   Чорнобильський пес Аксель. К., 2019    (повість про тварин, кинутих у Зоні відчуження) та ін.

ХУДОЖНІ ФІЛЬМИ ПРО ЧОРНОБИЛЬ

«Розпад». Україна, 1990.

«Аврора». Україна, 2006. 

«У суботу». Україна, Росія, Німеччина, 2011

«Земля забуття». Україна, Франція, 2013.

«Метелики». Україна, 2013.

«Чорна квітка». Україна, 2016.

«Чорнобиль». США, Великобританія, 2019 та ін. 

 ЧОМУ ТЕМА ЧОРНОБИЛЯ Є ВАЖЛИВОЮ ДЛЯ СУЧАСНИХ ДІТЕЙ? Мистецтво вчить не просто пам’ятати дату, а співпереживати. Чорнобиль – це не лише про радіацію. Це про відповідальність людини перед планетою, про чесність перед людьми і про те, що життя завжди перемагає,  як природа, що зараз активно відновлюється в Зоні відчуження.

                                                                                                               Підготувала Галина Тарасенко

Практичне заняття з «Психології креативності»

Практичне заняття з «Психології креативності», проведене доценткою кафедри психології Яцюк М. для майбутніх практичних психологів, стало простором тонкого переживання ролі емоцій у творчому процесі — не як теоретичної абстракції, а як живого досвіду. Крізь уважне занурення у кольорові поля Марка Ротко, одного з ключових представників абстрактного експресіонізму, учасники відкривали для себе, як колір може звучати емоцією, а тиша полотна — відгукуватися внутрішніми станами. Завершальним акордом стала ізотерапевтична живописна практика, у якій кожен мав змогу трансформувати власні переживання у кольорові композиції, віднайшовши індивідуальну мову емоцій і ще раз переконавшись: творчість починається там, де з’являється щирий контакт із собою.

Переглянути відео

Підготувала Марина Грига

Кафедра управління та адміністрування на курсах підвищення кваліфікації з 27.04-08.05.26 проводить «Інформаційний дайджест», присвячений 40-річчю Чорнобильської трагедії

Для вчителів закладів загальної середньої освіти ми пропонуємо методичні рекомендації до проведення Хвилини пам’яті.

Методичні рекомендації

Мета проведення хвилини пам’яті

Хвилина пам’яті має не лише інформувати учнів про історичну подію, а й формувати повагу до людської мужності, відповідальне ставлення до правди, безпеки, природи та життя.

Основні завдання:

• вшанувати пам’ять загиблих і постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи;
• висловити вдячність ліквідаторам, пожежникам, медикам, військовим, науковцям, евакуаційним службам і всім, хто долав наслідки аварії;
• пояснити учням, що Чорнобиль — це не лише трагедія минулого, а й урок відповідальності для сучасного світу;
• сприяти розвитку емпатії, громадянської свідомості та культури пам’яті;
• показати важливість правдивої інформації, наукового знання й відповідального ставлення до технологій.

 Слайд 1. «Чорнобиль: пам’ять, що застерігає»

• Завдання: створити емоційний вступ.
• Текст для озвучення:
  «26 квітня — дата, яка назавжди залишилася в історії людства. Чорнобильська катастрофа стала найбільшою техногенною трагедією ХХ століття. Вона нагадує нам, що людська діяльність може мати непередбачувані наслідки. Ми повинні знати, щоб пам’ятати, і пам’ятати, щоб не повторити».

 Слайд 2. «Хроніка подвигу (1986)»

• Завдання: показати людський вимір катастрофи.
• Текст для озвучення:
  «У перші години після вибуху на ЧАЕС пожежники Володимир Правик та Леонід Кібенко разом із колегами вступили у боротьбу з вогнем. Вони свідомо йшли у небезпеку, розуміючи, що ризикують життям. Їхній подвиг врятував світ від ще більшої катастрофи. Це історія не лише про технічну помилку, а про мужність і самопожертву».

Слайд 3. «Чорнобиль сьогодні — відродження природи»

• Завдання: показати позитивний аспект — силу природи.
• Текст для озвучення:
  «Минуло 40 років, і зона відчуження перетворилася на унікальний природний резерват. Тут мешкають коні Пржевальського, зубри, рідкісні птахи. Природа поступово відновлює баланс, заліковуючи рани швидше, ніж людська пам’ять. Це приклад того, як життя знаходить шлях навіть у найскладніших умовах. Для уроків біології та екології Чорнобиль є живим прикладом сили природи».

Слайд 4. «Нові виклики — ЧАЕС під час війни»

• Завдання: актуалізувати тему для сучасності.
• Текст для озвучення:
  «У 2022 році Чорнобиль знову опинився в центрі уваги світу. Під час війни він перестав бути лише сторінкою історії. Поняття «ядерний тероризм» стало реальністю, а небезпека знову постала перед людством. Це показує, наскільки важливо навчати дітей медіаграмотності, критичному мисленню та основам безпеки у сучасному світі».

Слайд 5. «Хвилина мовчання та QR-код»

• Завдання: завершити презентацію емоційним акцентом і дати ресурс для самостійного навчання.
• Текст для озвучення:
  «Ми пам’ятаємо тих, хто врятував світ ціною власного життя. Пропоную хвилину мовчання, щоб вшанувати їхню пам’ять. А QR-код на екрані веде до віртуального музею «Чорнобиль», де можна дізнатися більше про трагедію та її наслідки».

Загальні поради для вчителя

• Використовуйте емоційний, але стриманий тон.
• Підкреслюйте цінність людського подвигу та уроки для сучасності.
• Залучайте учнів до короткого обговорення після презентації.
• Завершуйте хвилиною мовчання, щоб створити атмосферу поваги й пам’яті.

 Підготувала Олена Поважук

Проректори Вінницької академії безперервної освіти провели підготовку до організації заходів памʼяті Чорнобильської трагедії