24 січня 2022 р. Науково-дослідному інституту українознавства МОН України виповнилося 30 років. На пошанування цієї ювілейної дати співробітники НДІУ 25 січня 2022 р. організували й провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє». На ній науковці та освітяни України обговорили вагомий внесок наукової інституції у творення сучасного українознавства та формування концепції новітнього українознавства, підняли низку актуальних питань розвитку українознавства, осмислили й актуалізували проблеми, що турбують українське суспільство на початку ХХІ ст. та запропонували шляхи їх розв’язання.
Відкрив урочистий захід директор НДІУ С. Наливайко. Він виступив з програмною доповіддю «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне майбутнє», у якій розкрив й осмислив основні етапи розвитку НДІУ та окреслив шляхи його подальшого розвою.
З привітанням від очільника МОН України С. Шкарлета виступив заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції О. Шкуратов.
Учасники форуму заслухали привітання від засновника НДІУ, доктора філологічних наук, професора, академіка П. Кононенка, у якому було відзначено вагому роль НДІУ в українському державотворенні.
Також привітання учасникам конференції виголосили президент НАПН України В. Кремінь, віце-президент НАН України С. Пирожков, декан історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка І. Патриляк; голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань В. Кушерець, заступник директора науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України В. Топальський; голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Г. Савченко, політолог і політичний експерт В. Таран, інші поважні представники науково-освітянської спільноти України. До привітань з нагоди 30-річчя Інституту долучилася КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти". Завідувач відділу українознавства Володимир Лазаренко звернувся з вітальним словом до колективу Інституту та презентував книги місцевих вінницьких авторів.
Після перерви пленарне засідання продовжилося доповіддю доктора історичних наук, професора кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Я. Калакури «Електронне українознавство як нове явище в інформаційному просторі». Доповідач наголосив на вагомій ролі електронного українознавства у розвитку системи інтегративних знань про Україну та світове українство.
Кандидат філософських наук, доцент Національного транспортного університету Е. Юрченко виголосив доповідь «Актуальність ідей класичної української геополітики (Ю. Липа та М. Колодзинський) в міжнародних процесах першої половини 21 сторіччя», у якій проаналізував значення праць українських геополітиків для сучасного українського державотворення.
У свою чергу доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка С. Кагамлик у доповіді «Здобутки Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка в контексті утвердження української незалежності» проаналізувала напрацювання Центру українознавства КНУ за останні понад 20 років.
Доктор філософських наук, професор, професор Державного університету телекомунікацій В. Ятченко у виступі «Позитивістська парадигма дослідження української історії М. Грушевського» здійснив порівняльний аналіз наукових праць вченого, присвячених українознавчій проблематиці.
Кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу освітніх технологій та популяризації українознавства НДІУ С. Бойко у доповіді «Впровадження українознавчих знань в освітній процес закладів загальної середньої освіти України: минуле і сучасність (результати досліджень науковців Науково-дослідного інституту українознавства)» розповіла про сучасні негативні тренди у викладанні українознавства в закладах загальної середньої освіти.
Кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ Ю. Фігурний представив учасникам конференції збірник наукових праць «Фундатор модерного українознавства-українолюбства. Збірник на пошану Петра Кононенка з нагоди 90-річчя».
Також не можна не відзначити цікаві виступи В. Лазаренка, О. Чиркова, Т. Єрмашова, О. Трачука, О. Козаченко. На пленарному засіданні конференції з темою "Українознавство як школа національного мислення в освітньому процесі України" виступив завідувач відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Володимир Лазаренко, а на секційному засіданні виступила методист відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Олена Козаченко з темою "Українознавство як система національного виховання в сучасному державотворенні".
На завершення учасники конференції «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє» обговорили виступи, підбили основні підсумки наукового заходу, сформулювали напрямки подальшого розвитку наукової установи та загалом українознавства як засадничого державотворчого процесу.







25 січня 2022 року Верховною Радою України в першому читані ухвалено законопроєкт щодо удосконалення функціонування системи позашкільної освіти, підвищення її якості, а також розширення доступу до неї.
"В сучасних умовах на позашкільну освіту покладаються нові функції – формування лідера, успішної, конкурентоспроможної особистості. На сьогодні функціонує понад 1350 закладів позашкільної освіти, у яких навчаються понад 1 мільйон 200 дітей. Саме тому розроблено проєкт закону, яким передбачено урегулювати важливі питання, зокрема, розвитку системи закладів позашкільної освіти", – зазначила заступниця Міністра освіти і науки Віра Рогова.
Ухвалення закону забезпечить:
Проєкт закону спрямовано також на розвиток закладів позашкільної освіти усіх форм власності, інших суб’єктів освітньої діяльності в системі позашкільної освіти.

25 січня 2022 року відбувся мотиваційний актив «Досягнення ефективного соціального супроводу освітнього процесу в розрізі реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і освітнього середовища у Новій українській школі». Захід організовано Воловодівською Жанною Олексіївною, психологом КУ «Центру професійного розвитку педагогічних працівників ВМР» для соціальних педагогів шкіл міста Вінниці. В рамках заходу проведено тренінг «Формування безпечного освітнього середовища НУШ: технологія ненасильницького спілкування». Тренінг провела Браніцька Тетяна Ромуальдівна доктор педагогічних наук, професор, практикуючий психолог, завідувач кафедри психолого-педагогічної освіти та соціальних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».

19.01.2022 р. у КЗ «Вінницький ліцей №4 ім. Д. І. Менделєєва ВМР» відбулося урочисте відкриття науково-творчого інклюзивного проєкту «У театрі книжка оживає». Метою проєкту є створення інклюзивної книги-казки, з ілюстраціями сюжету автентичної народної казки подністровської території України, з елементами ужитково-прикладного мистецтва різних етнографічних областей України, з перекладом її на іноземну мову, з двома мовними шрифтами Брайля. Цінність книги полягає у тому, що незрячі люди зможуть дізнатись про духовну та матеріальну культуру українського народу, доторкнутись до спадку української мистецької скарбниці. В перспективі через таку книгу має здійснюватися популяризація фольклору України. Копії книги будуть надіслані до різних культурних закладів світу.
До реалізації проєкту запрошені:
КЗ «Гуманітарна гімназія №1 ім. М. І. Пирогова ВМР»;
КЗ «Вінницький ліцей №15 ВМР»;
КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»;
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського;
Вінницький національний медичний університет ім. М. Пирогова;
Інституту Мистецтвознавства, Фольклористики й Етнології ім. Максима Рильського Національної Академії Наук України, м. Київ.
У ході заходу відбулась презентація авторського спектаклю «Рукавичка» за участю дитини з порушенням зору (автор і режисер-постановник Олена Рудишина) та обговорення шляхів реалізації проєкту «У театрі книжка оживає». Під час обговорення учасники проєкту визначили обов’язки та склали план заходів з підготовки та створення інклюзивної книги-казки.





На виконання Обласної програми національно-патріотичного виховання та з нагоди відзначення 103-річниці Соборності України завідувач відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" взяв участь у підготовці та проведенні заходів щодо увічнення пам'яті земляків-вінничан, які брали участь в Українській революції 1917-1921 рр. у Муровано-Куриловецькій ОТГ.
Напередодні відзначення 103-ї річниці Соборності України в селищі Муровані Курилівці, що на Могилів-Подільщині, 20 січня було відкрито пам`ятний знак українському громадсько-політичному діячеві часів Української Народної Республіки, начальнику Подільської губернії (посада тотожна по функціях нинішній посаді «Голова облдержадміністрації») Федору Сумнєвичу.
Роль постаті Федора Сумнєвича є вагомою в становленні української державницької влади на Поділлі. До цього призначення він був губернським комісаром Волинської губернії, працював керівником на Рівненщині, а ще – воював за незалежність УНР у Першій світовій війні, брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР. На жаль, не витримавши політичних і громадянських утисків, був змушений в 20-х роках емігрувати до Польщі, а згодом – до Чехословаччини, де відомості про нього губляться в просторі і часі того періоду…
Вшанували ж його пам`ять в Мурованих Курилівцях саме тому, що він народився в цьому селищі. Біля селищної ради зібрались його жителі, представники наукових історичних кіл Вінниччини, обласної і місцевої влади, учні місцевих шкіл. В урочистостях взяли участь та виступили перед учасниками зібрання доцент Вінницького державного педагогічного університету - історик Віталій Тучинський, заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Іван Педорук, кандидат історичних наук, керівник Центрального відділу УІНП Богдан Галайко, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» Володимир Лазаренко, голова ГО «Кипорів Яр» Олександр Масний, радник Голови ОДА Тетяна Каменщук.
Селищний голова Мурованих Курилівців Галина Цибульська та секретар Мурованокуриловецької селищної ради Сергій Ладан висловили щиру вдячність усім, хто долучився до дослідницької та організаційної роботи з відкриття меморіальної дошки.
Вагомий внесок у проведення заходу зробили учасники ГО «Вінницьке історичне товариство» на чолі із Олександром Федоришеним, а також учасники інших історичних товариств, які організовують військові реконструкції. Перед мітингом в місцевому будинку культури було організовано «Урок живої історії» для місцевих школярів, де їм продемонстрували зброю та однострої вояків Армії УНР тих часів, розповіли про організацію військової служби в Армії УНР тих часів, про військові кампанії 1917 – 1921 років.
Після мітингу на честь відкриття пам`ятного знаку усі мешканці стали свідками масштабної історичної батальної реконструкції бою з визволення Мурованих Курилівців підрозділами Армії УНР від більшовицьких загонів. Постріли гармати, напади і відступи, поклики «В атаку!!!», і – апогей реконструкції – виїзд на «передову» панцерника «Петлюра», завдяки якому загони «унрівців» перемогли «червоних», взявши їх у полон - назавжди закарбуються в пам`яті юних мурованокурилівчан, як і має залишитись пам`ять про видатну постать-земляка Федора Сумнєвича.
Бібліотеці ОТГ були презентовані книги Вінницького письменника Олександра Дмитрука та матеріали УІНП.








