Сьогодні, 18 серпня 2022 року, Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет відкрив роботу Міжнародної серпневої педагогічної науково-практичної конференції «Освіта, освітяни – незламні у війні».
Один із головних заходів усіх освітян в умовах воєнного стану відбувається у форматі пленарного засідання в закладі освіти міста-героя Буча, який, усупереч активним бойовим діям, вистояв. Педагогічна науково-практична конференція має 12 локацій за тематичними напрямами.
Під час вступного слова Сергій Шкарлет подякував українським освітянам, які з першого дня війни зустріли ворога.
«Сьогодні освіта і освітяни незламні у війні, оскільки на десятий день військової агресії рф завдяки їхній злагодженій роботі, а також ВРУ, зокрема допомозі Комітету з питань освіти, науки та інновацій, ми продовжили освітній процес. Усі українські діти незалежно від місця перебування були атестовані. Це той крок, про який хоче знати увесь світ, а саме, як це відбувалося», – зазначив Сергій Шкарлет.
Міністр зауважив, що, попри надскладну ситуацію, за останні пів року 347 тис. дев'ятикласників, 224 тис. одинадцятикласників отримали документи про освіту.
З цієї кількості 1 153 документи про здобуття повної загальної середньої освіти та 907 свідоцтв про здобуття базової середньої освіти були видані через дипломатичні установи України за кордоном.
«За два тижні, уперше з часів завершення Другої світової війни, ми, на жаль, розпочнемо навчальний рік в умовах воєнного стану. Наше найголовніше завдання – не загубити жодної дитини, жодного здобувача освіти, де б він територіально не перебував», – наголосив Сергій Шкарлет.
Міністр повідомив про розроблені моделі навчання в закладах загальної середньої освіти в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну.
За його словами, в основу моделей навчання покладено чотири можливі локації учнів: учасники освітнього процесу перебувають або повернулися на території, які істотно віддалені від бойових дій; учасники освітнього процесу є внутрішньо переміщеними особами; перебувають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях; тимчасово є за межами України.
Для двох категорій учнів – тих, які перебувають на безпечних територіях і їхнє місце проживання не змінилося, а також тих, хто є внутрішньо переміщеними особами, – пропонуються такі форми навчання: очна, дистанційна, сімейна (домашня), змішана, екстернат.
Для учнів, які перебувають за кордоном, передбачено очну, дистанційну, сімейну (домашню) форми навчання та екстернат.
Для учнів, які перебувають на тимчасово захоплених територіях або в зоні бойових дій: дистанційна форма навчання або екстернат за дистанційною формою; сімейна (домашня) форма навчання; екстернат.
Також Міністр акцентував увагу учасників заходу на нерозривності в освітньому процесі навчання з національно-патріотично виховною роботою.
«Міністерством затверджена нова Концепція національно-патріотичного виховання та План заходів на її виконання до 2025 року. В межах цього плану якраз сьогодні на Закарпатті відбувається фінальний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Джура», – зазначив Сергій Шкарлет.
Закладам загальної середньої освіти МОН пропонує розпочати навчальний рік першим уроком на тему: «Ми українці: честь і слава незламним!».
Крім того, Міністр розповів про успішне складання НМТ вступниками як в Україні, так і за кордоном.
«Майже 10 тис. учасників НМТ отримали 200 балів хоча б з одного предмету, а майже 3 тис. по 200 балів з кожного із трьох предметів. Наші діти переконливо продемонстрували, що всі громадяни України мають володіти українською мовою та знати історію України. Пишаємося нашими дітьми! Вони, як і ми, дорослі, – незламні! Вони гідне майбутнє нашої держави!», – наголосив Сергій Шкарлет.
На завершення конференції Міністр зазначив, що завданням на цей навчальний рік є не лише чіткі кроки для успішного функціонування системи освіти України в цей надскладний період, але й для її успішного розвитку і подальшого реформування.

Перегляд та оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти – це відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України.
До робочої групи, яка працювала над оновленням навчальних програм, увійшли представники провідних закладів вищої освіти, органів державної влади, депутати ВРУ, науковці, директори шкіл, учителі, а також представники громадських та неурядових правозахисних організацій, професійного середовища, засобів масової інформації.
У навчальні програми предметів «Історія України», «Всесвітня історія» для 6 – 11 класів та інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ» (10 клас) внесено зміни з урахуванням нових історіографічних напрацювань. Запропоновані доповнення мають на меті увиразнити наскрізні лінії з минулого, які дають змогу пояснити сучасні події. Наприклад, в оновлених програмах пропонується погляд на СРСР як на державу імперського типу. Також програми орієнтують на вивчення не тільки інструментів насильства, якого в ХХ столітті зазнавали українці, а й опору йому. Частина змін у навчальних програмах спрямована на розширення просторових контекстів української історії, створення додаткових можливостей для аналогій і порівнянь. Суттєві зміни пропонуються в частині найновішої історії, насамперед подій, пов’язаних зі збройною агресією російської федерації проти України. Передбачено повний (окремим навчальним блоком) розгляд російсько-української війни, що розпочалася в 2014 році. Наголошується на геноцидних діях політичного керівництва і російського війська щодо українців, національному опорі проти агресії російської федерації та міжнародній підтримці України. Оновлено перелік термінів/понять, як-от: «присвоєння суверенітету» (у значенні привласнення, захоплення суверенітету УСРР союзним центром), «русскій мір», «рашизм»; замість вислову «політика русифікації» застосовано вислів «політика російщення», який точніше відбиває сутність явища і процесу; уточнено контекст застосування поняття «колабораціонізм».
У змісті навчальної програми предмета «Захист України» посилено військово-патріотичну складову. Програму доповнено інформацією про сучасну російсько-українську війну та Героїв цієї війни, про досвід ведення бойових дій. Також переглянуто та доповнено теми розділів з вогневої підготовки, домедичної допомоги та цивільного захисту.
У програмі предмета «Основи здоров’я» розширено зміст першого розділу «Безпека і здоров’я людини», який вивчається на початку навчального року в кожному класі. Додано питання, що пов’язані з ризиками воєнного часу, зокрема: сигнали оповіщення населення, дії під час повітряної тривоги, обстрілу тощо, надійне і ненадійне укриття, протимінний захист та поводження з вибухонебезпечними і незнайомими предметами, надання домедичної допомоги та психологічної самодопомоги тощо.
Зміст програми з основ правознавства, громадянської освіти розширено вивченням питань, пов’язаних з правами людини, з російсько-українською війною та доповнено інформацією щодо Міжнародного гуманітарного права.
У програмі з географії переглянуто обсяг навчального часу на вивчення країн у світлі сучасної російсько-української війни. Також у зміст теми «Країни Азії» додано інформацію про Республіку Корея, її місце у сучасній політичній карті світу, модель економіки, міжнародні зв’язки України з Республікою Корея.
Програми предметів «Зарубіжна література», «Література (молдовська та зарубіжна/румунська та зарубіжна/угорська та зарубіжна)» змінено в частині вивчення творів російських та білоруських письменників. Із змісту програм вилучено твори російських і білоруських авторів. Натомість додано твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів.
Відповідно до оновленої програми предмета «Зарубіжна література» замість російських, вивчатиметься творчість таких письменників, як Жан де Лафонтен, О. Генрі, Анна Ґавальда, У. Старк, Джон Бойн, Е. Шмітт, Йозеф Рот, А. Гранах тощо. У програму замість творів російських поетів включені шедеври світової лірики (П’єр Ронсар «До того, як любов у світ прийшла…», Р. Бернс «Моя любов…», Й.В. Ґете «До моїх пісень…», Г. Гейне «Коли настав чудовий май…», Адам Міцкевич «Непевність»). У шкільному курсі «Зарубіжна література» вивчатимуться твори письменників, які писали російською мовою, але життя та творчість яких були тісно пов’язані з Україною – М. Гоголя, В. Короленка (за вибором вчителя), твір М. Булгакова «Собаче серце» (твір вивчається за вибором учнів і вчителя). У списку творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання і уроків резервного часу) залишено для вибору вчителем твори Ільфа і Петрова («12 стільців») та А. Кузнецова («Бабин Яр»). Також визнано доцільним залишити вивчення творів кримськотатарського письменника Т. Халілова.
Із переліку рекомендованих для використання в освітньому процесі вилучено програми «Література (російська та зарубіжна)», «Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою» для 5 – 9 класів, програми з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою/з навчанням російською мовою для 10 – 11 класів, «Російська мова та література (інтегрований курс) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою» для 10 – 11 класів.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» оновленим навчальним програмам для 6 – 9 та 10 – 11 класів.
Також Міністерством було затверджено типові освітні та навчальні програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, у яких оновлено зміст у частині питань цивільного захисту, поводження з вибухонебезпечними предметами, у зв'язку з масовим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22).

На Вінниччині з 865 обстежених закладів освіти до очного формату навчання готові або обмежено готові 447.
Про це повідомив заступник міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов під час наради у Вінницькій ОВА, передає пресслужба МОН.
Усього ж на Вінниччині працюють 1 482 заклади освіти.
Повідомляється, що підготовлено 112 захисних споруд цивільного захисту, 242 найпростіших укриття, 93 укриття інших суб’єктів господарювання.
До 19 серпня планують завершити більшість обстежень.
Також Шкуратов поділився всеукраїнською статистикою. За результатами перевірок спеціальних комісій, 36% закладів освіти готові до початку нового навчального року. Проте цей показник варіюється від 20% до 70% у різних регіонах.
Харків та Миколаїв почнуть навчальний рік дистанційно.
У Києві, Житомирі, Луцьку, Хмельницькій, Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській, Черкаській, Одеській, Чернівецькій і Полтавській областях готують укриття, проте деякі школи почнуть навчання онлайн. У закарпатських закладах освіти хочуть використовувати сталеві укриття.
Також міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що станом на 1 серпня до офлайн-навчання підготовлені 30% шкіл.
Окрім того, лише 11% закладів освіти мають власні захисні споруди цивільного захисту, тому основна частина учасників освітнього процесу ховатимуться в найпростіших укриттях.
Раніше міністр освіти і науки Сергій Шкарлет заявляв, що рішення про очне чи дистанційне навчання в школах залежатиме від місцевої влади.
Також він сказав, що якщо в укриттях бракуватиме місця, школярі можуть навчатися в кілька змін. Окрім того, за його словами, для учнів, батьки яких не пускатимуть їх у школу, будуть створювати окремі дистанційні класи.
Також МОН збирає заявки на забезпечення шкіл роутерами та іншою технікою для проведення інтернету в укриттях.
Освітній омбудсмен повідомив, що навіть у разі очного навчання керівник школи може дозволити вчителям працювати з-за кордону.

У 2021 році стартував пілот НУШ у базовій школі – п’яті класи із понад 130 шкіл з усієї України. А цьогоріч у вересні старт НУШ має відбутись в усіх 5-х класах України. Очікується, що п’ятикласники вчитимуться по-новому, за Держстандартом базової середньої освіти. Чи не відтермінує війна початок впровадження реформи? За якими підручниками навчатимуться п’ятикласники? Чи достатньо знань в українських вчителів, щоб займатись нововведеннями якісно? Та коли оприлюднять детальні методичні рекомендації від МОН? За відповідями «Освіторія.Медіа» звернулась до Романа Шияна, керівника робочої групи зі створення нових стандартів освіти.
Команда підтримки реформ фінансується в межах проєкту «Українська Архітектура Реформ» (URA).
Чи відтермінує війна в Україні початок навчання за стандартами НУШ у 5-х класах?
На щастя, ні. Станом на 24 лютого в українського вчительства вже була базова готовність, яка дозволила зберегти реформу. Комунікація МОН із регіонами, з керівниками обласних департаментів освіти та з інститутами післядипломної і педагогічної освіти мала виразний акцент на впровадженні НУШ як в 5-му класі, так і в пілоті 6-го класу. Жодного разу впродовж 5 місяців ніхто і ні на жодному рівні не ставив цього під сумнів.
Пілотування 5-х класів НУШ почалось у травні 2021 року та пройшло успішно, на мою думку. Було зроблено навіть більше, ніж коли почалась реформа початкової освіти. Тоді і часу було значно менше.
Ця робота з навчання новим стандартам НУШ у 5-х класах триває і зараз у надскладних умовах війни. Інститути в ТОТ (Миколаївська, Запорізька області) продовжують працювати з педагогами та керівниками шкіл, які прийматимуть у вересні 5 класи.
Також можу з упевненістю сказати: за півроку навчання вчителі з усіх областей України отримали базові знання про впровадження НУШ у 5-х класах. Конкретних цифр я вам надати не зможу, та певні навчальні модулі пройшли всі без винятку вчителі, які мають з вересня працювати з 5-ми класами. Необхідний мінімум знань вчителі отримали.
У держави немає коштів на друк підручників: пошук донорів триває
Зі значно більшим випередженням, ніж це було під час реформи НУШ у початковій освіті, створили модельні навчальні програми для 5-6-х класів. В окремих випадках – одразу до 9 класу.
Від «Освіторії»:
Презентації модельних навчальних програм для 5-6-х класів закладів загальної середньої освіти дивіться ТУТ.
Ці модельні навчальні програми стали підставою для створення тестових версій підручників. Які, своєю чергою, були створені у перспективі першого циклу базової середньої освіти – 5-6 класи. За цими підручниками в 2021 році почали навчати дітей у більш ніж 130 школах України, які пілотували реформу НУШ у 5-х класах. І ті матеріали, які випробовували у пілотних школах, лягли в основу фінальних версій підручників. Незадовго до початку повномасштабного вторнення росії МОН надало грифи підручникам для 5 класу НУШ, а це понад 130 найменувань.
А ось вибір цих підручників школами на конкурсі вдалося здійснити тільки в кінці травня – на початку червня. Вибір здійснювався для того, щоб відповідні тиражі для різних видавців можна було б профінансувати з держбюджету.
І ось тут перед нами постає головна проблема: бюджетне фінансування на друк підручників на сьогодні відсутнє. Раніше ці витрати покривала освітня субвенція. Ну а зараз до пошуку донорів (наприклад, UNICEF) долучаються народні депутати.
Видавці, зі свого боку, виступили з ініціативою надати школам електронну версію підручників із цифровими об’єктами та іншими рішеннями для забезпечення інтерактивної взаємодії учнів. Ми розуміємо, що е-книга не є повноцінною заміною учням паперового видання. Але це частково вирішить проблему фізичної відсутності підручника на парті.
Припускаю, що друк невеликих тиражів підручників все ж відбудеться коштами спонсорів і донорів. Але постає нове питання – куди їх передавати? Чимало учнів перебувають у статусі ВПО, за кордоном, на окупованих територіях. А якщо навчання в очному форматі й розпочнеться, то в обмеженій кількості шкіл.
Реформа НУШ у 5-х класах в умовах дистанційного навчання: як це буде?
Учителі України мають досвід впровадження дистанційного навчання у класах за 2 роки пандемії COVID-19. Зараз стоїть питання про організацію роботи в новому форматі з дітьми, частина яких перебувають вдома у своїх містах, ще частина – в інших містах чи без доступу до інтернету на ТОТ, і ще одна частина – за кордоном. Це масштабний виклик. Можна припустити, що рішення про те, в якому форматі розпочинати новий навчальний рік, віддаватимуть на розсуд засновників місцевих шкіл.
Детальні методичні рекомендації для освітян, як впроваджувати НУШ у 5-х класах обов’язково будуть озвучені: їх найближчими тижнями оприлюднить МОН. В основному ці рекомендації стосуватимуться змісту.
Також зовсім скоро стартує онлайн-курс для вчителів майбутніх 5-х класів НУШ (стежте за анонсами на «Освіторія.Медіа», – ред.). Він має бути своєрідним «камертоном», який допоможе педагогу перед новим навчальним роком перевірити свої знання щодо змісту й організації навчального процесу за новим стандартом, а також поглибити ці знання.
Який би формат навчання не обрали українські школи – залишиться незмінним, що вони матимуть велику самостійність у виборі модельних програм (їх є 78), зможуть розробляти власні програми й створювати освітню програму закладу із власним навчальним планом, спираючись на типову освітню програму.
Також можна буде змінювати кількість годин (у рамках запропонованого мінімуму та максимуму), вводити інтегровані курси й таким чином підлаштувати програму під власні потреби. Ми розуміємо, що і за мирного часу вчителям одразу було б непросто навчитися розпоряджатися цією свободою. Та за нинішніх обставин варто врахувати, що ресурсу на зміни в декого може бракувати.
Готовність до НУШ у 5-х класах: коротке резюме

З початком війни освіта зіткнулася з величезними викликами та проблемами: загибель людей, руйнування закладів освіти, переміщення великої кількості громадян до контрольованої території та за кордон, тимчасова окупація територій, освітній геноцид, порушення прав учасників освітнього процесу та багато інших. Частина цих проблем вирішено, частина залишається невирішеними з певних причин. Наразі триває підготовка до нового навчального року. Щоб з’ясувати орієнтовну загальну ситуацію станом на зараз щодо учасників освітнього процесу, зокрема тих, які перебувають не вдома, змінили або планують змінити заклад освіти у зв’язку з війною, проблеми, з якими стикаються учасники освітнього процесу в умовах війни, та спільно сприяти вирішенню цих проблем, було розроблено опитування.
На основі цих опитувань буде виділено проблеми та питання, що хвилюють учасників освітнього процесу щодо нового навчального року.
Результати опитування будуть розміщені на сторінці освітнього омбудсмена Сергія Горбачова.
Батьки здобувачів освіти, педагогічні працівники можуть заповнити відповідні форми опитування, це займе до 10 хвилин часу. Опитування триватиме до 10.00 08 серпня 2022 року.
