Статті
30-31 жовтня 2021 року відбувся фестиваль робототехніки Vinnytsia Robo Camp 2021
На турнірі змагались 18 команд - 48 юних робототехніків.Змагання відбувалось у молодшій та старшій віковій категорії.
Молодші школярі, використовуючи набори WeDo 2.0 змагались у біатлоні з мехатроніки та робосумо.
Старші учасники брали участь у тріатлоні: робосумо, слалом та мехатроніка.В загальному заліку змагань молодшої вікової категорії команди із комунального закладу «Добровеличківський ліцей «ІНТЕЛЕКТ» міста Добровеличківка Кіровоградської області зайняли два ІІІ-іх місця, КЗ «Вінницький міський палац дітей та юнацтва ім. Л. Ратушної» - І та ІІ місце.
В старшій віковій категорії команда із комунального закладу «Добровеличківський ліцей «ІНТЕЛЕКТ» міста Добровеличківка Кіровоградської області зайняли ІІІ місце, КЗ «Вінницький міський палац дітей та юнацтва ім. Л. Ратушної» - І та ІІ місце.
Більше інформації про цей захід за посиланням: https://vmpdu.edu.vn.ua/novyny/festyval-robototehniky-vinnytsia-robo-camp
Передовий педагогічний досвід як прогностичний орієнтир у модернізації освіти
Передовий педагогічний досвід, задаючи планку в розвитку освітньої галузі, за змістом і результатами може стати прогностичним орієнтиром у модернізації освіти. У час реформування освіти та реалізації Концепції «Нова українська школа» значно зростає увага науковців і практиків до пошуку механізмів стимулювання педагогічної творчості, вивчення та поширення її результатів.
Педагогічний досвід – це завжди оптимальна діяльність педагога, яка є результатом творчого пошуку, несе в собі елементи новизни, спрямована на вирішення актуальних завдань навчання і виховання, забезпечує стійку ефективність освітнього процесу.
З метою ознайомлення освітян з кращим педагогічним досвідом педагогів Вінниччини презентуємо матеріали освітньої практики вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури ліцею № 7 м. Гайсин Вінницької області, переможниці ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Зарубіжна література» у 2020 році та вчителя з числа дванадцятки кращих учителів України Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Українська мова та література» у 2021 році Тетяни Петрівни Мендусь (Відеорезюме: https://youtu.be/4VtEfBw0j-E).
Вступну статтю Лариси Коваленко, кандидата педагогічних наук, завідувачки відділу української мови та літератури, мов національних меншин і зарубіжної літератури КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» про вивчений досвід вчителя та про окремі напрацювання Мендусь Т.П. читайте у всеукраїнському журналі «Всесвітня література в школах України», №5 за 2021 рік.
Автори реформи напрацювали Дорожню карту НУШ. Проєкт доступний для ознайомлення і обговорення
26 жовтня 2021 року автори реформи НУШ презентували проєкт Дорожньої карти реформи базової та профільної школи.
Проєкт доступний для ознайомлення і обговорення.
Карта пропонує конкретні завдання і кроки, які треба зробити, аби продовжилося успішне впровадження трансформацій у базовій середній школі, а також позначає орієнтири щодо реалізації переходу до старшої профільної школи.
Як зазначено в проєкті документа, створення дорожньої карти ініціювала громадська організація “Ре:Освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Проєкт формувався в експертних дискусіях та передбачає подальше широке обговорення. Зауваження та пропозиції до нього можна надсилати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 30 листопада 2021 року.
В НДІУ відбулася XXIV Міжнародна науково-практична конференція з українознавства
26 жовтня 2021 р. у Науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбулася XXIV Міжнародна науково-практична конференція «Українознавство: нові виклики і перспективи в гуманітарній сфері».
Науково-освітянський форум привернув увагу науковців та освітян як в Україні, так і з-поза її меж. Учасниками конференції стали 95 вчених і педагогів з України, Великої Британії, Німеччини, Італії, Нідерландів та Молдови.
З українського боку на заході були представлені такі установи, заклади та інституції як Апарат Верховної Ради України, Національний транспортний університет (Київ), Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Київ), Яготинський інститут МАУП, Міжрегіональна академія управління персоналом (Київ), Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті (Київ), Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (Київ), Національний авіаційний університет (Київ), Івано-Франківський інститут післядипломної педагогічної освіти, Київська богословська академія, Український католицький університет (Львів), Університет ім. Григорія Сковороди (Переяслав), Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого (Харків), Міжнародна академія безпеки життєдіяльності (Київ), Центр науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради (Луцьк), Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» (Вінниця), Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка, Голосіївське РВ Всеукраїнського об’єднання ветеранів (академіка І. Юхновського) м. Києва та ін.
До конференції також долучилися педагоги регіональних загальноосвітніх закладів Київщини, Херсонщини, Одещини, Івано-Франківщини, Харківщини, Вінниччини, Львівщини, Донеччини, Чернівеччини, Дніпропетровщини, Волині та Закарпаття.
Серед освітньо-педагогічних закладів діаспори до науково-практичного форуму долучилися викладачі і методисти Центру вивчення української мови «Зернятко» (Італія), Міжнародного навчально-методичного центру розвитку дитячого білінгвізму (Італія), Республіканської громадської організації «Укрпросвіта ім. Т. Г. Шевченка» (Кишинів, Молдова), Бендерської гімназії № 3 ім. І. П. Котляревського (Бендери, Молдова), Центральної спілки українців у Німеччині (Берлін), Школи українознавства імені Лесі Українки (Ноттінґем, Велика Британія), Української недільної школи «Джерело» (Амстердам, Нідерланди).
В рамках конференції функціонували: пленарне засідання, три секції та два круглі столи. Пленарне засідання за темою: «Українознавчі дослідження в новітній історії України: теорія і методологія, здобутки і втрати» відкрив вітальним словом директор НДІУ Сергій Наливайко, зупинившись на вузлових гуманітарних викликах сьогодення, що стоять перед Українською державою та українським суспільством, а також реальній та потенційні ролі Інституту українознавства МОН України у підходах до їх розв’язання. Із доповідями під час пленарного засідання виступили, зокрема, П.П.Гай-Нижник, Т.Бевз, К.Грабчак, Е.Юрченко, К.Настояща, В.Лазаренко та ін.
Завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Володимир Лазаренко під час виступу на пленарному засіданні зазначив, що з гуманітарних предметів вилучаються твори саме національно-патріотичного звучання, українознавчі твори із ЗНО, в освітньому середовищі все частіше лунають думки про необов’язковість виконання закону про державність української мови , її вивчення за згодою батьків, введення другої мови при навчанні іноземців у вищій школі тощо.
Секційні засідання були присвячені питанням українознавчих аспектів історії України, українознавчих досліджень у вимірі регіоналістики, викликів і перспектив етнологічного складника українознавства в умовах політики реваншу Російської Федерації.
На круглих столах учасники конференції розглянули дискусійні питання проблем розбудови громадянського суспільства в Україні, а також реалії та перспективи впровадження українознавства до сучасного освітнього процесу.
Під час круглого столу завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Володимир Лазаренко акцентував увагу на дидактичній складовій зазначеної тематики та єдності навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу. Відтак досягнення нашої мети має відбуватися за чотирма пріоритетними завданнями:
- формування української громадянської ідентичності, утвердження суспільно-державних, національних цінностей;
- національне та військово-патріотичне виховання, формування у громадян готовності до захисту України;
- формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання, розвиток комплексної загально державницької політики національно-патріотичного виховання;
- підтримка та співпраця органів державної влади та місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства щодо національно-патріотичного виховання.
На завершальному етапі науково-практичної конференції її учасники підбили підсумки роботи заходу, особливо наголосивши на мізерному і вкрай недостатньому фінансуванні державою Науково-дослідного інституту українознавства, що в умовах наростання у суспільстві проблем світоглядного і гуманітарного характеру та на тлі російсько-української війни, покликаний виконувати цілий спектр завдань гуманітарної політики держави. Також учасники форуму наголосили на негативних наслідках ліквідації в освітньому процесі такої важливої дисципліни як українознавство та прийняли ухвалу про звернення до МОН України стосовно обговорюваних питань.
