На виконання Договору про взаємодію Міністерства освіти і науки України та Федерації футболу України щодо розвитку шкільного футболу в загальноосвітніх навчальних закладах України в 2020–2025 роках на базі КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» за сприяння обласної асоціації футболу було проведено курси підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури з методики викладання футболу в умовах сучасної школи відповідно до Концепції «Нова українська школа» та в контексті вимог щодо підготовки фахівців масового футболу за програмою «D-диплому» Української асоціації футболу. Важливим аспектом цієї роботи є поглиблення знань, практичних умінь та навичок у методиці викладання футболу відповідно до вимог діючих навчальних програм з фізичної культури (модуль Футбол) для закладів освіти. Особлива увага на курсах підвищення кваліфікації приділялась вивченню інноваційних методичних прийомів навчання, розвитку і виховання учнів.
Слухачі курсів, які успішно склали заліки, отримали від Української асоціації футболу «D-диплом» та «D-ліцензію» на право здійснення навчально-тренувальної діяльності з футболу.



Швидко і результативно пройшло підвищення кваліфікації! Змістовно, насичено, сучасно і доступно! Асистенти вчителів взяли активну участь у інформативних вебінарах, онлайн презентаціях, чат консультаціях, які проводили викладачі та методисти Академії.
Велика їм подяка!



Слухачі курсів
Мова – душа нації
День української писемності та мови було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Сьогодні в Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність на території України мала кілька варіантів.
Одним із варіантів можна вважати писемність Північного Причорномор’я, де користувалися абеткою, ідентичною грецькій або римській (латиниці), а в східних районах (особливо у скіфо-сарматів) була своя оригінальна писемність, відома науці під назвою сарматських знаків. Ці знаки були схожі на вірменські й грузинські письмена.
Той, хто хоч раз бачив український алфавіт, помітив, що більшість його літер схожі на грецькі, але серед них є й кілька слов’янських знаків.
Слід зауважити, що одночасно з кирилицею існувала інша абетка, яка відома під назвою глаголиці й мала незвичний характер завитків.
Учені поки що не знайшли аналогів глаголиці.


Альманах визначних подій
9 листопада
ПОЧАТОК БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
9 листопада відзначається 46-річчя заснування Української гельсінської групи.
Українська гельсінська група – це перша легальна правозахисна організація в Українській РСР, яка відіграла одну з ключових ролей у національно-визвольній боротьбі українського народу, розпочала ненасильницький, легальний і правовий шлях у здобутті Україною незалежності, становлення демократії, поваги до прав людини.
Історична довідка:
У середині 1970-х років політичне протистояння між СРСР і країнами Заходу досягло такої гостроти, що загрожувало перерости у світову війну. У зв’язку з цим 32 країни Європи (окрім Албанії), США, Канада та СРСР після тривалих переговорів 1 серпня 1975 року в місті Гельсінкі підписали Прикінцевий акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі.
Гельсінським актом було остаточно закріплено кордони, які склалися в Європі внаслідок Другої світової війни. Крім того, СРСР зобов’язався дотримуватися гуманітарної частини Прикінцевого акта, зокрема, прав людини в межах Загальної декларації прав людини ООН від 10 грудня 1948 року, її статті 19:
«Кожна людина має право на свободу переконань і вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів».
Передбачалося, що виявлення фактів переслідування людей за переконанням викликатиме юридично обґрунтовані претензії інших сторін і не буде трактуватися як втручання у внутрішні справи країни. Прикінцевий акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі прирівнювався до національного законодавства. Його підписання Радянським Союзом відкривало юридичні підстави легально і цілком законно боротися з порушеннями прав людини в умовах тоталітарного режиму.
Легальну правозахисну організацію в Україні створено з ініціативи письменника і філософа Миколи Руденка, генерала радянської армії Петра Григоренка, хіміка Оксани Мешко, письменника-фантаста Олеся Бердника, юриста Левка Лук’яненка.
Членами-засновниками стали також мікробіолог Ніна Строката, інженер Мирослав Миронович, історик Микола Матусевич, учитель Олекса Тихий, юрист Іван Кандиба.
9 листопада 1976 року вони підписали Декларацію Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод і Меморандум № 1.
Саме цей день символічно вважається датою заснування Української гельсінської групи.
7 липня 1988 року Група трасформувалася в Українську гельсінську спілку, яка дала поштовх створенню першої політичної партії в Україні.

В Українському центрі оцінювання якості освіти підбито підсумки проведення національного мультипредметного тесту – випробування, що цьогоріч замінило ЗНО.
Уперше в історії України масове вступне випробування проводили онлайново. Здійснити його та забезпечити прозорий, неупереджений відбір вступників до вітчизняних закладів вищої освіти дала змогу унікальна система, що була створена, апробована й запущена в надзвичайно стислі терміни – усього за три місяці, до того ж у країні, де триває жорстока повномасштабна війна.

Для того щоб кожен зареєстрований мав змогу пройти НМТ, в Україні й у 58 містах 32 країн світу було організовано 25 змін тестувань у межах основної, додаткової та спеціальної сесій, на базі 693 установ створено тимчасові екзаменаційні центри та задіяно 20 028 аудиторій, до роботи в яких залучено понад 18 000 педагогічних працівників.
Надзвичайно складним було забезпечення тестувань в Україні – чи не щодня лунали повітряні тривоги, через які педагоги перебували в укриттях разом з учасниками тестування до самого вечора, підтримуючи їх, а потім на прохання вступників надали їм змогу завершити виконання завдань. Готовність робити все можливе для майбутнього країни – одна з характеристик, яка об’єднує сьогодні всіх нас.
Попри повітряні тривоги, перебої з інтернетом, аварійні відключення електроенергії, свої результати отримали понад 214 000 учасників (187 782 вступники взяли участь в основній сесії, 21 818 – у додатковій, 4 788 – у спеціальній).
Із офіційним звітом про проведення у 2022 році національного мультипредметного тесту можна ознайомитися в підрозділі «Звіти / дані» розділу «Вступні випробування 2022» на сайті УЦОЯО.
У звіті оприлюднено матеріали щодо підготовки до НМТ (нормативно-правове забезпечення, формування реєстраційної бази учасників), представлено статистичні характеристики спільноти учасників НМТ, надано інформацію про мережу тимчасових екзаменаційних центрів (ТЕЦ). Також опубліковано статистичні матеріали НМТ, зокрема щодо розподілу результатів НМТ за кожним блоком тесту (українська мова, математика, історія України) у розрізі різних параметрів. У Звіті також репрезентовано варіант використаного в межах НМТ-2022 мультипредметного тесту з відповідним психометричними характеристиками.
Окрім офіційного звіту, у рубриці «ЗНО/ДПА. ЗВІТИ/ДАНІ» розміщено портал відкритих даних за результатами НМТ 2022 року, де подано знеособлені результати вступного випробування.
Ця інформація дасть змогу експертам та аналітикам у дослідженнях якості середньої освіти спиратися на масові, цілісні й достовірні дані, отримані під час проведення НМТ.