Шановні освітяни! Університет менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України разом із видавництвом «Ранок» 3 лютого 2022 року проводить Міжнародний форум «Трансформації в освіті: виклики і перспективи». Основна мета форуму ― надати вчителям та керівникам закладів загальної середньої освіти кваліфіковану допомогу в успішній адаптації до важливого етапу втілення концепції НУШ у базовій ланці середньої школи. Особливо це стосується педагогів, яким наступного року доведеться забезпечити реалізацію принципу наступності з напрацюваннями початкової ланки освіти. Підтримати вчителя, надати йому впевненості, допомогти увійти в реформовану школу без зайвого занепокоєння і розчарувань ― це саме те, заради чого організатори форуму зібрали провідних українських та зарубіжних науковців, авторів навчально-методичних комплектів, керівників закладів загальної середньої освіти, методистів, учителів, авторів програм і підручників для 5 класу Нової української школи. Важливою складовою заходу мають стати виступи освітян-практиків. Їхній педагогічний досвід, без сумніву, надихне вчителів упевнено діяти в нових умовах. Початок форуму о 15:00. Кожен учасник / кожна учасниця форуму отримає сертифікат. Впевнені, що цей захід буде цікавим та корисним для вас. Приходьте та запрошуйте своїх колег. Зареєструйтеся та отримайте докладну програму форуму. До зустрічі 3 лютого 2022 року на Міжнародному форумі «Трансформації в освіті: виклики і перспективи»! З повагою та найкращими побажаннями — директор видавництва «Ранок» Круглов В. В. |
|
24 січня 2022 р. Науково-дослідному інституту українознавства МОН України виповнилося 30 років. На пошанування цієї ювілейної дати співробітники НДІУ 25 січня 2022 р. організували й провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє». На ній науковці та освітяни України обговорили вагомий внесок наукової інституції у творення сучасного українознавства та формування концепції новітнього українознавства, підняли низку актуальних питань розвитку українознавства, осмислили й актуалізували проблеми, що турбують українське суспільство на початку ХХІ ст. та запропонували шляхи їх розв’язання.
Відкрив урочистий захід директор НДІУ С. Наливайко. Він виступив з програмною доповіддю «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне майбутнє», у якій розкрив й осмислив основні етапи розвитку НДІУ та окреслив шляхи його подальшого розвою.
З привітанням від очільника МОН України С. Шкарлета виступив заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції О. Шкуратов.
Учасники форуму заслухали привітання від засновника НДІУ, доктора філологічних наук, професора, академіка П. Кононенка, у якому було відзначено вагому роль НДІУ в українському державотворенні.
Також привітання учасникам конференції виголосили президент НАПН України В. Кремінь, віце-президент НАН України С. Пирожков, декан історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка І. Патриляк; голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань В. Кушерець, заступник директора науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України В. Топальський; голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Г. Савченко, політолог і політичний експерт В. Таран, інші поважні представники науково-освітянської спільноти України. До привітань з нагоди 30-річчя Інституту долучилася КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти". Завідувач відділу українознавства Володимир Лазаренко звернувся з вітальним словом до колективу Інституту та презентував книги місцевих вінницьких авторів.
Після перерви пленарне засідання продовжилося доповіддю доктора історичних наук, професора кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Я. Калакури «Електронне українознавство як нове явище в інформаційному просторі». Доповідач наголосив на вагомій ролі електронного українознавства у розвитку системи інтегративних знань про Україну та світове українство.
Кандидат філософських наук, доцент Національного транспортного університету Е. Юрченко виголосив доповідь «Актуальність ідей класичної української геополітики (Ю. Липа та М. Колодзинський) в міжнародних процесах першої половини 21 сторіччя», у якій проаналізував значення праць українських геополітиків для сучасного українського державотворення.
У свою чергу доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка С. Кагамлик у доповіді «Здобутки Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка в контексті утвердження української незалежності» проаналізувала напрацювання Центру українознавства КНУ за останні понад 20 років.
Доктор філософських наук, професор, професор Державного університету телекомунікацій В. Ятченко у виступі «Позитивістська парадигма дослідження української історії М. Грушевського» здійснив порівняльний аналіз наукових праць вченого, присвячених українознавчій проблематиці.
Кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу освітніх технологій та популяризації українознавства НДІУ С. Бойко у доповіді «Впровадження українознавчих знань в освітній процес закладів загальної середньої освіти України: минуле і сучасність (результати досліджень науковців Науково-дослідного інституту українознавства)» розповіла про сучасні негативні тренди у викладанні українознавства в закладах загальної середньої освіти.
Кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ Ю. Фігурний представив учасникам конференції збірник наукових праць «Фундатор модерного українознавства-українолюбства. Збірник на пошану Петра Кононенка з нагоди 90-річчя».
Також не можна не відзначити цікаві виступи В. Лазаренка, О. Чиркова, Т. Єрмашова, О. Трачука, О. Козаченко. На пленарному засіданні конференції з темою "Українознавство як школа національного мислення в освітньому процесі України" виступив завідувач відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Володимир Лазаренко, а на секційному засіданні виступила методист відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Олена Козаченко з темою "Українознавство як система національного виховання в сучасному державотворенні".
На завершення учасники конференції «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє» обговорили виступи, підбили основні підсумки наукового заходу, сформулювали напрямки подальшого розвитку наукової установи та загалом українознавства як засадничого державотворчого процесу.
25 січня 2022 року Верховною Радою України в першому читані ухвалено законопроєкт щодо удосконалення функціонування системи позашкільної освіти, підвищення її якості, а також розширення доступу до неї.
"В сучасних умовах на позашкільну освіту покладаються нові функції – формування лідера, успішної, конкурентоспроможної особистості. На сьогодні функціонує понад 1350 закладів позашкільної освіти, у яких навчаються понад 1 мільйон 200 дітей. Саме тому розроблено проєкт закону, яким передбачено урегулювати важливі питання, зокрема, розвитку системи закладів позашкільної освіти", – зазначила заступниця Міністра освіти і науки Віра Рогова.
Ухвалення закону забезпечить:
Проєкт закону спрямовано також на розвиток закладів позашкільної освіти усіх форм власності, інших суб’єктів освітньої діяльності в системі позашкільної освіти.
25 січня 2022 року відбувся мотиваційний актив «Досягнення ефективного соціального супроводу освітнього процесу в розрізі реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і освітнього середовища у Новій українській школі». Захід організовано Воловодівською Жанною Олексіївною, психологом КУ «Центру професійного розвитку педагогічних працівників ВМР» для соціальних педагогів шкіл міста Вінниці. В рамках заходу проведено тренінг «Формування безпечного освітнього середовища НУШ: технологія ненасильницького спілкування». Тренінг провела Браніцька Тетяна Ромуальдівна доктор педагогічних наук, професор, практикуючий психолог, завідувач кафедри психолого-педагогічної освіти та соціальних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».