VT Wedding - шаблон joomla Mp3
Mobile menu

25 лютого - 450 років від часу заснування (1573) Іваном Федоровим друкарні у Львові

Альманах визначних подій

25 лютого - 450 років від часу (1573) заснування  Іваном Федоровим друкарні у Львові

Дату  подано за даними сайту Національного музею літератури України, інтернет-ресурсами; за іншими джерелами засновано 24 лютого або в березні 1573 р.

Коротка історична довідка:

Рік народження Івана Федорова невідомий. Більшість учених схиляються до думки, що Федоров за національністю був росіянином, хоча існують версії про його білоруське й польське походження.

Служив дияконом у церкві Миколи Гостунського в Московському Кремлі.

1553 – 1563 рр. керував будівництвом державної друкарні. Виявив різнобічні здібності у друкарській справі: був гравером, ливарником, столяром, складачем, друкарем і палітурником.

1 березня 1564 р. разом зі своїм помічником П. Мстиславцем видав «Апостол», що став видатною пам’яткою давньоруської літератури.

1565 р. – було надруковано два видання «Часовника».

1565 – 1566 рр. – Іван Федоров, переслідуваний вищим духівництвом і реакційним боярством, був змушений разом із П. Мстиславцем переїхати з Москви в маєток білоруського магната Г. Хоткевича в Заблудові (нині Білостоцьке воєводство у Польщі). Тут у створеній 1568 р. друкарні вони видали «Євангеліє учительне» (1569) і «Псалтир» (1570).

1572 р. – І. Федоров переїхав до Львова і на кошти, зібрані серед простого люду, заснував власну друкарню. Разом із своїми помічниками сином Іваном та Гринем Івановичем 1574 р. випустив нове видання «Апостола» та «Азбуку» з граматикою – перший друкований підручник східних слов’ян. Післямова І. Федорова до «Апостола» містить цінні історичні відомості про початок книгодрукування на Русі, про життя й діяльність першодрукаря, свідчить про його широкі знання, патріотизм, прогресивність суспільно-політичних поглядів. Особливо в цьому контексті слід звернути увагу на видання «Азбуки». З одного боку – це вияв глибоких просвітницьких та педагогічних знань автора, а з іншого – замовлення від тодішнього руського суспільства, що робило ставку на освіту, яка вже явно вийшла за межі церковно-приходської школи. «Азбука» Федорова стала першим підручником на українських землях. У львівських виданнях також вперше Федоров розміщує свій персональний друкарський знак (сигнет), у якому вплетені герб Львова та особистий герб майстра.

Тяжке матеріальне становище змусило І. Федорова перейти на службу до князя К. Острозького у м. Острог на Волині. Тут у заснованій ним друкарні було надруковано «Книгу Нового Завіту» і покажчик до неї (1580), «Хронологію» А. Рамші (1581) та славнозвісну Острозьку біблію (1581) – перше повне видання Святого письма у слов’янському середовищі та й взагалі перший канонічний переклад Біблії на іншу мову, окрім сакральних єврейської, грецької і латини. Для цієї праці Василь-Костянтин Острозький зібрав кращі слов’янські вчені голови, а з Риму спеціально замовив найкращу Септуагінту (грецький переклад Біблії).

І. Федоров започаткував в Україні книжкову гравюру, брав участь у редагуванні та оформленні книжок, був талановитим новатором у галузі поліграфічної техніки.

15 грудня 1583 р. – помер у Львові. Похований у церкві Онуфріївського монастиря, в якому була розташована його перша друкарня.

Друкарська справа у Львові після смерті її фундатора не занепала – його обладнання, шрифти та гравюри перебрало Ставропігійське Успенське братство і використовувало ще понад двісті років. Отже, при братстві на теперішній вулиці, названій на честь Федорова, з його часів безперервно існує друкарсько-просвітній заклад.

Можна також сміливо визнати, що діяльність Федорова стала початком епохи Відродження на українських землях та на прилеглих слов’янських територіях, яким він дав перший переклад Біблії, Азбуку і доступне друковане слово.

57841

457854782