Структура та особливості моделей
Під час моделювання курсів у системі змішаного навчання матеріал гнучко розподіляється між онлайн- та офлайн-частинами. Тут не існує універсальної формули успіху. Якість курсу залежить від його мети, активностей та узгодженості елементів між собою. Тому науковці у сфері освіти по-різному визначають як термін «змішане навчання», так і його моделі.
Класифікація Стейкер та Хорна створена у 2012 році, але й сьогодні більшість дослідників та ресурсів використовує її як основну. Зокрема, освітній аналітичний центр «Інститут Клейтона Крістенсена». Ця класифікація групує моделі за основними навчальними характеристиками, базується на практичному досвіді і може розширюватися у майбутньому.
Стейкер і Хорн виділяють 4 моделі змішаного навчання: ротаційну, гнучку, самостійного змішування і поглиблену віртуальну.
1) Ротаційна модель
У цій моделі учні чергують онлайн- та офлайн-частини за певним графіком чи вказівками вчителя. Ці частини можуть охоплювати: роботу у невеликих групах чи цілим класом, групові проекти, індивідуальну роботу з вчителем(-кою) та письмові завдання.
Ротаційна модель містить чотири підвиди:
а) Ротація за станціями
У такій моделі учні працюють у класі і за визначеним графіком проходять окремі станції. Тобто чергують різні види діяльності: групову роботу, роботу над проектом і роботу з вчителем. Частину завдань вони обов’язково виконують онлайн. Станції можуть охоплювати як індивідуальну роботу чи роботу у групах, так і роботу цілим класом.
Відмінна риса цієї моделі — всі учні повинні пройти всі станції. Поділ учнів на групи та індивідуальне інструктування вчителем(-кою) — дуже гнучкі. Тому групи можуть змінюватися протягом навчального року залежно від потреб учнів.
За даними Інституту Крістенсена «ротація за станціями» — найбільш популярна модель серед шкіл США. Її перевага — можливість мінімізувати витрати на обладнання. Адже з електронними пристроями по черзі працюють частини учнів, а не весь клас.
б) Ротація за лабораторіями
Модель схожа на попередню, проте у ній учні змінюються не в межах класу, а в межах навчального закладу. Однією із станцій є не просто робота онлайн, а робота в окремому приміщенні — лабораторії.
Перевага цієї моделі — можливість для вчителя надавати інструкції усьому класу водночас. Якщо певна група учнів має труднощі, вчитель може відразу працювати із ними окремо. Тому ця модель найбільш подібна до традиційної моделі навчання, за якої вчитель працює з усім класом водночас.
Для допомоги учням у класі часто потрібен ще один вчитель(-ка) або асистент(-ка). Проте це не обов'язкова вимога: усе залежить від структури курсу і можливостей навчального закладу.
З досвіду вчительки така модель учнів допомагає побачити, хто і як із учнів засвоїв новий матеріал завдяки швидкому фідбеку. Якщо результати тестування показують, що комусь це не вдалося, вона працює із цими учнями особисто.
в) Перевернутий клас
За такої моделі учні за визначеним графіком змінюють онлайн-частину вдома на офлайн-частину в класі. Тобто вдома вони засвоюють теоретичний матеріал та переглядають лекції. А в класі працюють з учителем(-кою) чи у групах над практичними завданнями та проектами.
У попередній статті «Змішане навчання: сутність та переваги у сучасному світі» ми з'ясували, що за такої моделі особливо важливою є практична частина. Якщо лекція залишилася не переглянутою чи не зрозумілою, виконання практичних вправ допоможе показати прогалини у знаннях та краще пояснити матеріал.
Перевага такої системи у тому, що навчальний заклад не повинен додатково закуповувати обладнання, адже учні користуються ним вдома. Крім того, вчитель(-ка) може самостійно робити навчальні відео для своїх учнів залежно від їхнього рівня та потреб. Як це зробити, читайте у нашому блозі «Як створити відео для онлайн-курсів».
г) Індивідуальна ротація
У такій моделі учні працюють у класі і проходять окремі станції за індивідуально визначеним графіком. Відмінність цієї моделі від «ротації за станціями» у тому, що не всі учні обов'язково проходять усі станції.
Перевага моделі — підлаштування графіків та способів роботи під особисті потреби кожного(-ної) з учнів. Якщо комусь простіше працювати онлайн, а хтось отримує кращі результати завдяки груповим завданням — така модель враховує ці особливості. Водночас учні мають спланований графік, тобто система передбачувана і зрозуміла для всіх користувачів.
Проте така модель потребує додаткового фінансування на технічне забезпечення комп'ютерами та іншими електронними пристроями. Крім того, для деяких учнів спланований графік може бути незручним і малоефективним.
2) Гнучка модель
Це модель, за якої особисте інструктування учні отримують переважно через інтернет. В учнів гнучкий графік, який змінюється відповідно до їхніх потреб у конкретній темі та курсі. Кількість і роль вчителів у такому виді роботи може варіюватися: від великої кількості групової роботи та обговорень з учнями до переважно індивідуальної роботи учнів онлайн і консультування за потреби.
За даними Інституту Крістенсена така модель найпопулярніша серед учнів старших класів у США, на другому місці серед середньої школи і на кілька позицій нижче у початковій.
Перевага і водночас виклик такої системи — індивідуалізований графік. Тобто учні мають розуміти, як структурувати свою роботу. В старшій та середній школі учні краще можуть оцінювати свій прогрес. У старшій школі «гнучка модель» більше нагадує навчання в університеті за індивідуальним розкладом, ніж звичайні уроки в класі.
3) Модель самостійного змішування (з англ. «self-blend»)
У цій системі учні можуть вивчати певний курс цілковито онлайн і прослуховувати його вдома чи у школі, щоб закріпити основний курс. За таких умов вчитель(-ка) також працює з учнями онлайн. Ця модель відрізняється від онлайн-навчання тим, що онлайн вивчають тільки один предмет. Натомість інші предмети учні проходять у школі.
Така модель може компенсувати відсутність поглиблених курсів у школі чи дисциплін вільного вибору. Учні прослуховують додаткові курси онлайн, тому навчальний заклад може скоротити витрати на них.
Оскільки модель «самостійного змішування» потребує високого рівня самодисципліни, подібно до «гнучкої моделі», вона більш поширена у старшій школі.
4) Поглиблена віртуальна модель
У цій моделі учні самостійно розподіляють курси на онлайн- та офлайн-частину. Онлайн-частину можна прослуховувати як у навчальному закладі, так і поза ним. Багато онлайн-курсів трансформувалися у таку модель, щоб надати учням досвід особистого спілкування. Вона відрізняється від моделі «самостійного змішування» тим, що охоплює всі курси, а не є вибірковою. А від «перевернутого класу» — тим, що учні не щодня відвідують школу.
«Поглиблена віртуальна модель» посідає друге місце серед моделей змішаного навчання для старшої школи. Подібно до «гнучкої моделі» та моделі «самостійного змішування» вона передбачає вищий рівень навичок самоорганізації та дисципліни учнів. Перевага такої моделі — гнучкість розкладу та розподілу навантажень.
Більше про практичне застосування «поглибленої віртуальної моделі» читайте в інтерв'ю із вчителями Downingtown Area School District за посиланням. У такій системі учні навчаються онлайн. Водночас штат із 20 вчителів постійно перебуває у визначений робочий час у навчальному закладі. Учні можуть приходити і консультуватися із вчителями про те, що їх цікавить. Кількість онлайн- та офлайн-діяльності розподіляється приблизно порівну. Учні зазначають, що така модель у старшій школі дала змогу краще підготуватися до коледжу.
Важливо розуміти, що описані моделі змішаного навчання використовують не лише у школах, але й в університетах чи на окремих професійних курсах. Вищі навчальні заклади розглядають змішане навчання як найкращий спосіб, щоб підвищити ефективність навчального процесу. Так само, як і у випадку розподілу між різними класами, організація навчання відрізнятиметься через вік учнів, рівень їх самостійності, складності матеріалу тощо.
Як обрати свою модель?
Різні джерела пропонують власні секрети успіху: як краще розподілити матеріал, інструктувати учнів, налагоджувати особистий контакт залежно від конкретного спрямування курсу тощо. Спільним є те, що вдала модель змішаного навчання має відповідати конкретним цілям та потребам. Наприклад, ми вже побачили, що системи змішаного навчання у старшій, середній та молодшій школах відмінні одна від одної.
Підсумуємо переваги та недоліки різних моделей змішаного навчання.
Обрати модель, зручну для вас — це створити чернетку структури курсу. Змішане навчання ефективне завдяки цілковитій пристосованості до конкретних умов, матеріалу і навіть потреб конкретного класу. Про те, як створити власний змішаний курс в українських реаліях та успішні приклади — у третій частині освітнього блогу EdEra.
Приклади та деталі у джерелі http://blog.ed-era.com/modieli-zmishanogho-navchannia-osoblivosti-poradi-uspishni-prikladi/?fbclid=IwAR2ez-8wkf6yFeNvaNNQZG7zdN1d6PVLkqgcKjGz356Ez_okPQVQgSl7Lpk