3 квітня 2019 рокув Інституті української мови (НАН України) відбувся відкритий науковий семінар із соціолінгвістики «Мовна ситуація в Україні з позицій макро- та мікросоціолінгвістики», у якому взяли участь провідні дослідники в цій сфері: Масенко Лариса Терентіївна (доктор філологічних наук, професор), Залізняк Ганна Миколаївна (кандидат економічних наук), Соколова Світлана Олегівна (доктор філологічних наук, професор), а також викладачі вишів та аспіранти.
Більшість науковців під час аналізу методології масового опитування щодо стану мови відзначила, що загалом в Україні відбувається становлення соціолінгвістики як окремої науки. Наразі проводиться кілька системних досліджень в рамках міжнародних проектів, однак на державному рівні немає інтересу до такого важливого напрямку, як вивчення стану диглосії (використання суспільством кількох мов). Ігнорування мовних проблем може спричиняти тривалі конфлікти, тому завдання науковців – ретельно відстежувати тенденції.
Загалом упродовж останніх 20 років соціолінгвісти відстежують позитивну тенденцію на користь поширення української мови в різних сферах та регіонах країни, однак багато дослідників звертають увагу на збільшення частки суржику в повсякденному мовленні.
Доповідь доцента кафедри філології та гуманітарних наук Ткачука Тараса Павловича стосувалася проблеми вибору мови (української чи російської) старшокласниками міста Вінниці в умовах білінгвізму. На семінарі було презентовано результати чергового анкетування (дослідження проводимо з 2010 року) «Чи впливають ціннісні орієнтації респондента на вибір мови в білінгвальному середовищі?»Виявляється, що такий зв’язок є, і висновок випливає ще з попередніх досліджень, де встановлено схожу кореляцію між освітою, фінансовим забезпеченням родини, кількістю прочитаних книг, найближчим оточенням старшокласників та мовою, яку вони обирають для щоденного спілкування.