Українські імена у світовій науці. 12 березня виповнюється 160 років від дня народження В.І. Вернадського (1863 - 1945) - природознавця, філософа, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, одного із засновників і першого президента АН України

«Завдання людини полягає

у завданні найможливішої користі оточуючим».

В.І. Вернадський

В.І. Вернадський народився 12 березня 1863 р. в Петербурзі в сім’ї професора політичної економії та статистики І. Вернадського.

Рід Вернадських був тісно пов’язаний з українською історією та культурою. Литовський шляхтич Верна бився колись у війську Богдана Хмельницького проти поляків. Починаючи з прадіда, предки вченого були запорозькі козаки. Дядько по матері – одним із фундаторів Кирило- Мефодіївського братства.

Глибокий інтерес до своєї козацької генеалогії, української науки та культури, національно-визвольного руху в Україні вчений зберігав усе своє життя.

У 1917 р. після діагнозу лікарів – сухоти – В. Вернадський переїздить з Росії в Україну. З жовтня 1917 по березень 1921 р. – український період його діяльності – проводить активну наукову роботу. В.І. Вернадський був одним з головних ініціаторів створення АН УРСР (1919) і став першим її президентом, а також – одним із фундаторів першої в Україні Державної публічної бібліотеки (нині – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського). В Україні висунув наукові проблеми практичного значення (проблема живої речовини, за допомогою якої він розкрив сенс свого вчення про біосферу та ноосферу).

В Вернадський запросив до Києва відомого мовознавця А. Кримського та історика Д. Багалія, які стали його найближчими помічниками.

Брав активну участь у суспільному та політичному житті держави. У 1917 р. був заступником міністра Тимчасового уряду. У 1920 – 1921 рр. – професор Таврійського університету в Сімферополі.

Автор понад 400 праць. Академік АН УРСР з 1919 р., член Чехо-Словацької АН з 1926 р., Паризької АН з 1928 р. та багатьох вітчизняних й іноземних наукових товариств.

В. Вернадський один з основоположників геохімії, генетичної мінералогії, біогеохімії, засновник вчення про біосферу і ноосферу. Багато досліджень ученого присвячені наукознавству та філософії природознавства.

Помер 6 січня 1945 р. Похований у Москві.