24 січня 2022 р. Науково-дослідному інституту українознавства МОН України виповнилося 30 років. На пошанування цієї ювілейної дати співробітники НДІУ 25 січня 2022 р. організували й провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє». На ній науковці та освітяни України обговорили вагомий внесок наукової інституції у творення сучасного українознавства та формування концепції новітнього українознавства, підняли низку актуальних питань розвитку українознавства, осмислили й актуалізували проблеми, що турбують українське суспільство на початку ХХІ ст. та запропонували шляхи їх розв’язання.
Відкрив урочистий захід директор НДІУ С. Наливайко. Він виступив з програмною доповіддю «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне майбутнє», у якій розкрив й осмислив основні етапи розвитку НДІУ та окреслив шляхи його подальшого розвою.
З привітанням від очільника МОН України С. Шкарлета виступив заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції О. Шкуратов.
Учасники форуму заслухали привітання від засновника НДІУ, доктора філологічних наук, професора, академіка П. Кононенка, у якому було відзначено вагому роль НДІУ в українському державотворенні.
Також привітання учасникам конференції виголосили президент НАПН України В. Кремінь, віце-президент НАН України С. Пирожков, декан історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка І. Патриляк; голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань В. Кушерець, заступник директора науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України В. Топальський; голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Г. Савченко, політолог і політичний експерт В. Таран, інші поважні представники науково-освітянської спільноти України. До привітань з нагоди 30-річчя Інституту долучилася КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти". Завідувач відділу українознавства Володимир Лазаренко звернувся з вітальним словом до колективу Інституту та презентував книги місцевих вінницьких авторів.
Після перерви пленарне засідання продовжилося доповіддю доктора історичних наук, професора кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Я. Калакури «Електронне українознавство як нове явище в інформаційному просторі». Доповідач наголосив на вагомій ролі електронного українознавства у розвитку системи інтегративних знань про Україну та світове українство.
Кандидат філософських наук, доцент Національного транспортного університету Е. Юрченко виголосив доповідь «Актуальність ідей класичної української геополітики (Ю. Липа та М. Колодзинський) в міжнародних процесах першої половини 21 сторіччя», у якій проаналізував значення праць українських геополітиків для сучасного українського державотворення.
У свою чергу доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка С. Кагамлик у доповіді «Здобутки Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка в контексті утвердження української незалежності» проаналізувала напрацювання Центру українознавства КНУ за останні понад 20 років.
Доктор філософських наук, професор, професор Державного університету телекомунікацій В. Ятченко у виступі «Позитивістська парадигма дослідження української історії М. Грушевського» здійснив порівняльний аналіз наукових праць вченого, присвячених українознавчій проблематиці.
Кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу освітніх технологій та популяризації українознавства НДІУ С. Бойко у доповіді «Впровадження українознавчих знань в освітній процес закладів загальної середньої освіти України: минуле і сучасність (результати досліджень науковців Науково-дослідного інституту українознавства)» розповіла про сучасні негативні тренди у викладанні українознавства в закладах загальної середньої освіти.
Кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ Ю. Фігурний представив учасникам конференції збірник наукових праць «Фундатор модерного українознавства-українолюбства. Збірник на пошану Петра Кононенка з нагоди 90-річчя».
Також не можна не відзначити цікаві виступи В. Лазаренка, О. Чиркова, Т. Єрмашова, О. Трачука, О. Козаченко. На пленарному засіданні конференції з темою "Українознавство як школа національного мислення в освітньому процесі України" виступив завідувач відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Володимир Лазаренко, а на секційному засіданні виступила методист відділу українознавства КЗВО "Вінницька академія безперервної освіти" Олена Козаченко з темою "Українознавство як система національного виховання в сучасному державотворенні".
На завершення учасники конференції «30 років Інституту українознавства: минуле, сучасне, майбутнє» обговорили виступи, підбили основні підсумки наукового заходу, сформулювали напрямки подальшого розвитку наукової установи та загалом українознавства як засадничого державотворчого процесу.