В НДІУ відбулася XXIV Міжнародна науково-практична конференція з українознавства
26 жовтня 2021 р. у Науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбулася XXIV Міжнародна науково-практична конференція «Українознавство: нові виклики і перспективи в гуманітарній сфері».
Науково-освітянський форум привернув увагу науковців та освітян як в Україні, так і з-поза її меж. Учасниками конференції стали 95 вчених і педагогів з України, Великої Британії, Німеччини, Італії, Нідерландів та Молдови.
З українського боку на заході були представлені такі установи, заклади та інституції як Апарат Верховної Ради України, Національний транспортний університет (Київ), Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Київ), Яготинський інститут МАУП, Міжрегіональна академія управління персоналом (Київ), Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті (Київ), Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (Київ), Національний авіаційний університет (Київ), Івано-Франківський інститут післядипломної педагогічної освіти, Київська богословська академія, Український католицький університет (Львів), Університет ім. Григорія Сковороди (Переяслав), Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого (Харків), Міжнародна академія безпеки життєдіяльності (Київ), Центр науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради (Луцьк), Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти» (Вінниця), Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка, Голосіївське РВ Всеукраїнського об’єднання ветеранів (академіка І. Юхновського) м. Києва та ін.
До конференції також долучилися педагоги регіональних загальноосвітніх закладів Київщини, Херсонщини, Одещини, Івано-Франківщини, Харківщини, Вінниччини, Львівщини, Донеччини, Чернівеччини, Дніпропетровщини, Волині та Закарпаття.
Серед освітньо-педагогічних закладів діаспори до науково-практичного форуму долучилися викладачі і методисти Центру вивчення української мови «Зернятко» (Італія), Міжнародного навчально-методичного центру розвитку дитячого білінгвізму (Італія), Республіканської громадської організації «Укрпросвіта ім. Т. Г. Шевченка» (Кишинів, Молдова), Бендерської гімназії № 3 ім. І. П. Котляревського (Бендери, Молдова), Центральної спілки українців у Німеччині (Берлін), Школи українознавства імені Лесі Українки (Ноттінґем, Велика Британія), Української недільної школи «Джерело» (Амстердам, Нідерланди).
В рамках конференції функціонували: пленарне засідання, три секції та два круглі столи. Пленарне засідання за темою: «Українознавчі дослідження в новітній історії України: теорія і методологія, здобутки і втрати» відкрив вітальним словом директор НДІУ Сергій Наливайко, зупинившись на вузлових гуманітарних викликах сьогодення, що стоять перед Українською державою та українським суспільством, а також реальній та потенційні ролі Інституту українознавства МОН України у підходах до їх розв’язання. Із доповідями під час пленарного засідання виступили, зокрема, П.П.Гай-Нижник, Т.Бевз, К.Грабчак, Е.Юрченко, К.Настояща, В.Лазаренко та ін.
Завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Володимир Лазаренко під час виступу на пленарному засіданні зазначив, що з гуманітарних предметів вилучаються твори саме національно-патріотичного звучання, українознавчі твори із ЗНО, в освітньому середовищі все частіше лунають думки про необов’язковість виконання закону про державність української мови , її вивчення за згодою батьків, введення другої мови при навчанні іноземців у вищій школі тощо.
Секційні засідання були присвячені питанням українознавчих аспектів історії України, українознавчих досліджень у вимірі регіоналістики, викликів і перспектив етнологічного складника українознавства в умовах політики реваншу Російської Федерації.
На круглих столах учасники конференції розглянули дискусійні питання проблем розбудови громадянського суспільства в Україні, а також реалії та перспективи впровадження українознавства до сучасного освітнього процесу.
Під час круглого столу завідувач відділу українознавства КЗВО «ВАБО» Володимир Лазаренко акцентував увагу на дидактичній складовій зазначеної тематики та єдності навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу. Відтак досягнення нашої мети має відбуватися за чотирма пріоритетними завданнями:
- формування української громадянської ідентичності, утвердження суспільно-державних, національних цінностей;
- національне та військово-патріотичне виховання, формування у громадян готовності до захисту України;
- формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання, розвиток комплексної загально державницької політики національно-патріотичного виховання;
- підтримка та співпраця органів державної влади та місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства щодо національно-патріотичного виховання.
На завершальному етапі науково-практичної конференції її учасники підбили підсумки роботи заходу, особливо наголосивши на мізерному і вкрай недостатньому фінансуванні державою Науково-дослідного інституту українознавства, що в умовах наростання у суспільстві проблем світоглядного і гуманітарного характеру та на тлі російсько-української війни, покликаний виконувати цілий спектр завдань гуманітарної політики держави. Також учасники форуму наголосили на негативних наслідках ліквідації в освітньому процесі такої важливої дисципліни як українознавство та прийняли ухвалу про звернення до МОН України стосовно обговорюваних питань.
