21 лютого 2019 року – Міжнародний день рідної мови.
Вітаю, мово! В тебе нині свято!
Нехай тобі з пісень сплетуть віночок!
Низький уклін і щирості багато,
Від люблячих тебе твоїх синів і дочок!
За рішенням ЮНЕСКО Міжнародний день рідної мови відзначають 21 лютого всі народи Землі. Свято рідної мови відзначають в Україні, починаючи з 2000 року, хоч сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Рідне материнське слово для кожної людини є оберегом. Воно таїть у собі надбання віків, пам'ять народу, зберігає та передає всі духовні скарби поколінь. Мови, які не передаються наступному поколінню, потрапляють у забуття.
Українське слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, плекалося І. Нечуєм‑Левицьким,П. Мирним,
Л. Українкою, М. Коцюбинським та багатьма іншими видатними українцями. Володимир Сосюра, пророчо мовив: “Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема”.
Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в єдине ціле, в один народ. Саме мова є безпосереднім виразником єдності кожної спільноти. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. Рівень розвитку рідної мови є джерелом духовного розвитку народу. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті інших народів. Тому знати, берегти і збагачувати рідну мову – це обов’язок кожної людини.
Зичу всім нам успіхів, не зупинятися на досягнутому, залишатися відкритими перед світом, водночас зберігаючи власну культурну самобутність та невичерпне розмаїття рідного слова.
Бережімо українське слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення та поступ у майбутнє.
Щастя, добра, нових здобутків в ім’я України!
Л. Коваленко, завідувач відділу
української мови та літератури,
мов національних меншин
і зарубіжної літератури, к. пед. н.
