VT Wedding - шаблон joomla Mp3
Mobile menu

Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави»

25 жовтня 2022 р. у м. Києві, у приміщенні Науково-дослідного інституту українознавства МОН України (далі – НДІУ) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» (формат проведення – офлайн та онлайн). Освітяни України обговорювали проблеми, які постали перед гуманітаріями під час неоголошеної російсько-української гібридної війни, зокрема формування цілісного українського гуманітарного простору, впровадження в освітній і суспільно-політичний дискурс концепції національно-патріотичного виховання молоді й українознавства як вагомої навчальної державницької дисципліни, відновлення Науково-дослідного інституту українознавства як потужної наукової інституції, актуалізація нагальних питань розвитку українознавства як інтегративної наукової системи тощо. Учасники поважного наукового форуму ставили гострі питання, осмислювали й актуалізували проблеми, які турбують українське суспільство на початку ХХІ ст. та в умовах повномасштабного вторгнення Збройних Сил РФ в Україну, і пропонували шляхи їх розв’язання.

Проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» здійснено у контексті фундаментальних науково-дослідних робіт, які виконують наукові співробітники НДІУ у 2022 році: «Українське повсякдення ранньомодерної доби: правові та соціальні практики» (керівник – Ворончук І.О.); «Гуманітарні пріоритети консолідації українського суспільства: соціально-ціннісні виміри» (керівник – Крисаченко В.С.); «Концепт ідентичності українства в умовах соціокультурних трансформацій: загрози національній безпеці в гуманітарній сфері» (керівник – Газізова О.О.); «Етнокультурний розвиток сучасного українського суспільства в умовах політики реваншу Російської Федерації» (керівник – Фігурний Ю.С.); «Громада українців Криму: формування, стан, перспективи і асиміляційні загрози (кінець XVIII – початок XXI ст.» (керівник – Краснодемська І.Й.); «Етногенез українського народу у світлі сучасних наукових даних та методологічних підходів» (керівник – Наливайко С.С.); «Геополітична суб’єктність України в умовах глобальних викликів» (керівник – Настояща К.В.).

Відкрив урочистий захід доктор філософії, професор в.о. директора НДІУ МОН України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В.Г. Чернець. Насамперед подякувавши воїнам Збройних Сил України за можливість проведення конференції, він наголосив на чотирьох важливих аспектах: «По-перше, ми працюємо в умовах війни. По-друге, зараз до України прикута увага всього світу. По-третє, наразі відбуваються кардинальні зміни у ставленні українців до Української держави. По-четверте, у вогні кровопролитної російсько-української війни формується сучасна українська політична нація. Тому українські вчені повинні осмислювати державотворчі та націєтворчі процеси, щоби допомогти розбудові Української держави і впровадженню українознавства в гуманітарну сферу України».

З привітанням від очільника МОН України С. Шкарлета виступив генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України О.В. Єресько.

Також привітання учасникам конференції виголосили: доктор філософських наук, професор, академік НАН України та АПН України, Президент Національної академії педагогічних наук України В.Г. Кремінь; кандидат мистецтвознавства, директор Департаменту гуманітарної політики Офісу Президента України П.М. Білаш; доктор філософії, перший заступник міністра Міністерства культури та інформаційної політики України Р.В. Карандєєв; Заслужений артист України, віце-президент Національної академії мистецтв України О.Г. Санін; доктор філософії, професор, викладач Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, народний артист України І.В. Бобул; ректор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, доктор філософії, професор, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, академік УТА, академік УАН, Посол миру М.О. Тимошенко; доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник Музею книги і друкарства України (м. Київ) С.Р. Кагамлик; доктор філософських наук, професор, академік АН вищої школи України, фундатор і перший директор НДІУ МОН України П.П. Кононенко; директорка Львівської української гуманітарної гімназії імені Олени Степанів з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови Л.М. Василишин.

На пленарному засіданні було заслухано низку цікавих виступів. Зокрема, з доповіддю «Європейський вектор українознавства в умовах сучасних загроз та викликів» виступив доктор історичних наук, професор, лауреат премії імені М.Грушевського НАН України, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, заступник директора Науково-дослідного інституту МОН України А.І.Павко. Доповідач наголосив на вагомій ролі українознавства в осмисленні українських державотворчих та націєтворчих процесів та його місці у протидії «русскому миру».

Проректор з наукової роботи Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України А.Я. Скорик виголосила доповідь «Поліваріативність інтерпретації поняття «мистецтво медіа» у системі сучасних вітчизняних і європейських гуманітарних цінностей», у якій проаналізувала значення осягнення цього концепту для сучасного українського наукового дискурсу.

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного ботанічного саду НАН України ім. М.М. Гришка Н.В. Чувікіна у доповіді «Історико-культурні цінності території Національного ботанічного саду НАН України ім. М.М. Гришка» проаналізувала вагомі артефакти природного й антропогенного характеру, які, незважаючи на невблаганний час і політичні реалії, збереглися для нащадків.

Завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» В.І. Лазаренко у виступі «Використання наукових позицій у національно-патріотичному вихованні освітнього процесу України» проаналізував залучення наукових праць учених-українознавців з метою формування національно-патріотичного світогляду в української молоді.

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, корекційної освіти та менеджменту Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського Л.В. Іваненко у доповіді «Всякому серцю – любов і тепло»: концепт милосердя у спадщині Г. Сковороди» презентувала осягнення глибин розмислів видатного українського філософа.

Методист відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» О.Є. Козаченко у доповіді «Розвиток українського гуманітарного простору – вагомий чинник для становлення української свідомої молоді як складової української нації та перемоги України в російсько-українській війні» проаналізувала шляхи й головні фактори формування цілісного україноцентричного гуманітарного простору та його потужний вплив на формування національно-патріотичного світогляду молодого покоління України.

Кандидат наук з державного управління, методист лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Л.Л. Максим’як у виступі «Національно-патріотичне виховання молодого покоління засобами історичного українознавства: уроки УПА для сьогодення» проаналізувала надважливе значення Визвольних змагань середини ХХ ст. у формуванні потужних і стійких патріотичних переконаньюнацтва.

Учитель-методист, учитель історії та правознавства Опорного Доробратівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мукачівської міської ради Закарпатської області М.М. Ващинець у доповіді «Українознавчі аспекти національно-патріотичного виховання на уроках історії, права, громадянської освіти – зміна акцентів в умовах війни» охарактеризував найбільш вагомі складові, з допомогою яких педагоги-українознавці формують у юнацтва любов до України та готовність її захищати від російських загарбників.

Також на конференції виступили із відеопривітаннями нові філії Інституту українознавства за кордоном, яких за останні три місяці з’явилося вже 12. Зокрема, це філії у Швеції та Німеччині.

На завершення заходу в.о. директора НДІУ В.Г. Чернець подякував усім учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українознавство в системі національної освіти, науки, гуманітарної політики держави» за активну участь в обговоренні актуальних гуманітарних проблем та наголосив на вагомій ролі українознавства та НДІУ МОН України в час російсько-української війни.

DSC 0856

1 1

2

3

4

5

6

DSC 7470

DSC 7483

DSC 7494

DSC 7497